Підпишіться на нас в Google
22 жовтня 2026 року в український прокат виходить боді-горор "Глиноликий" (Clayface) – це перший фільм за коміксами DC, знятий в подібному жанрі. Чи був вдалим цей сміливий експеримент, читайте в огляді УНІАН.
Трохи передісторії
"Глиноликий" став третім повнометражним фільмом, випущеним DC Studios під керівництвом режисера Джеймса Ганна і його давнього друга/ділового партнера Пітера Сафрана. Вони взялися за розвиток медіафраншизи "Всесвіт DC" наприкінці 2022 року, а вже у січні 2023 року оголосили про свої перші проєкти. Втім, "Глиноликого" серед них не було.
Ідея зняти фільм жахів про відносно маловідомого широкій аудиторії героя коміксів DC народилася в уяві американського горор-режисера Майка Фленаґана ("Окулус", "Доктор Сон", "Життя Чака", серіали "Привиди будинку на пагорбі", "Опівнічна меса", "Падіння дому Ашерів"). Втім, коли він спершу запропонував її у 2021 році попередньому керівництву студії, там зацікавленості не проявили.
У 2023 році він повернувся з цією пропозицію вже до Ганна з Сафраном. Однак на той момент на персонажа також претендував Метт Рівз, який хотів включити його до свого "Бетмена 2". Після тривалих обговорень та роздумів Фленаґан все ж отримав "зелене світло" на проєкт у грудні 2024 року. Але, на жаль, сам режисер не зміг знімати фільм через конфлікт у графіку – тоді він вже працював над "Екзорцистом" та серіалом "Керрі".
В підсумку сценарій допоміг доробити досвідчений Гусейн Аміні ("Драйв", "47 Ронін", "Сніговик"), а режисером "Глиноликого" став Джеймс Воткінс ("Райське озеро", "Жінка в чорному", "Не говори зі злом").
Про що фільм
Хоча персонаж Глиноликого не надто відомий серед широкої аудиторії, його історія налічує майже дев'ять десятків років. На ділі, це кілька персонажів – від актора, що вирішив позбутися конкурента, до мисливця за скарбами, який набуває свої сили в радіоактивному озері. Але усі вони були лиходіями, яким протистояв Бетмен.
Натомість Фленаґан не захотів робити свого Глиноликого виключно негативним персонажем, а натомість перетворив його історію на трагедію. Нахопавши потроху від кожної версії персонажа у коміксах, він створим абсолютно нового героя.
В центрі сюжету фільму – висхідна кінозірка Метт Гейґен, якому окрім красивого личка природа також надала видатні акторські здібності та схильність до трудоголізму. Вийшовши з найбіднішого району Готема, хлопець зумів досягти успіху, став всезагальним улюбленцем та навіть отримав свою першу номінацію на "Оскар". Втім, в глибині душі він досі залишається наївним хлопцем, який ще довіряє людям навколо себе та вірить у хороше. Він не зловживає своєю популярністю, на відміну від купи риб-причеп, які вже зібралися навколо нього, а просто планує далі будувати свою кар'єру. Загалом, харизматичний хлопець, який одразу викликає у глядача приязнь.
Втім, усе перекреслює одна злощасна вечірка. Піддавшись залицянням однієї дівчини в нічному клубі, Метт переходить дорогу місцевому мафіозі Маркосу Шабо. І той позбавляє хлопця найдорожчого активу – обличчя "на мільйон доларів", понівечивши його ножем.
Після цього життя Гейґена тріщить по швах – агентка його кидає, юрист обманює і обкрадає, а найкращий друг зраджує. Тим часом, корумповані поліція та суди дозволяють Шабо не просто вийти сухим з води, а остаточно зруйнувати репутацію Метта, розповсюджуючи проти нього замовні статті.
Досягнувши повного дна і майже втративши віру, хлопець випадково бачить статтю про вчену Кейтлін Корр, яка розробила революційну технологію для лікування дегенеративних станів, але її обманули інвестори. Вже зовсім скоро він приходить до офісу вченої і просить її провести на ньому свій експеримент. І хоча спершу здається, що все вдалося – Метт отримує назад своє красиве обличчя і шанс відродити кар'єру, але далі все йде не за планом.
Виявляється, що технологія Кейтлін також наділяє хлопця небезпечними суперсилами, а той, замість того щоб продовжити жити далі, стає на шлях помсти та в підсумку втрачає набагато більше, ніж красиве обличчя – свою світлу душу. І навіть почуття до Кейтлін не здатні його врятувати.
Хто в головних ролях
Вдалим рішенням кіностудії було взяти на головну роль відносно маловідоме обличчя – 36-річного валлійського актора Тома Ріса Гарріса ("Джентльмени", "Сісі і я", "Кандагар", серіал "Білі лінії"), здебільшого відомого роботою на британському телебаченні та другорядними ролями у кількох великих проєктах. І, маємо відзначити, він чудово впорався з роллю.
Тим часом, англійська акторка Наомі Акі ("Мікі-17", "Кліпни двічі", "Пробач, дівчинко") втілила образ докторки Кейтлін Корр. І це також вдале кастинг-рішення, адже її героїня дійсно виглядає і поводиться як вчена, хоч і по-своєму приваблива.
Ще одну важливу роль у фільмі зіграв Макс Мінгелла ("Соціальна мережа", "Березневі іди", "Вавилон") – це чи не єдиний чесний детектив поліції Готема Джон Бореллі, який за сумісництвом виявляється нареченим Кейтлін.
Крім того, у стрічці зіграли Едді Марсан ("Форсаж: Гоббс та Шоу", "Джентльмени", "Гнів людський", "Емі Вайнгауз: Back To Black"), Давид Денсік ("Дівчина з татуюванням дракона", "Шпигун, вийди геть!", серіали "Чорнобиль", "Каштановий чоловічок"), Ненсі Керролл (серіали "Корона", "Дипломатка") та Джошуа Джеймс ("Темні часи", серіали "Індустрія", "Андор").
Реакція на фільм
Перші реакцій критиків на фільм виявилися доволі позитивними.
Наразі оцінка фільму на IMDb становить 7,5 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він має 76% схвалення від критиків з відзнакою "Сертифікована свіжість". Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його в 59 з 100 балів, що відповідає характеристиці "змішані або середні відгуки".
Наш вердикт
Фільм "Глиноликий" – це експеримент, який, безперечно, вдався. Це самодостатнє кіно, яке кардинально відрізняється від усього, що останнім часом знімав DC, особливо на тлі дурнувато-яскравих "Супермена" та "Супергерл". Бо в якийсь момент вже почала здаватися, що Ганн занадто загрався у "Вартових галактики" та "Загін самогубців". Але ж всесвіт DC завжди здавався більш похмурим!
При цьому глядачам зовсім не обов'язково перед переглядом вивчати історію персонажа чи передивлятися з десяток попередніх фільмів франшизи – сюжет тут розкривається самостійно, тут немає жодних камео чи натяків на наступні проєкти. Та навіть сцен після титрів немає!
Звісно, було б цікаво дізнатися, якою б була версія "Глиноликого", якби Фленаґан зумів його завершити. Втім, і Воткінс чудово впорався з поставленими завданнями – і в притаманному йому моторошному стилі наділив фільм парою-трійкою сцен, здатних полоскотати нерви досвідченими фанатам горорів чи навіть являтися у нічних кошмарах найбільш вразливим глядачам (подякуємо сцені з ножицями в літаку). Плюс фільм добре знятий – від метаморфоз головного героя до неонових інтер'єрів.
З рештою, ми отримали в міру огидний боді-горор, в якому усі персонажі добре розкриті та мають зрозумілу мотивацію, також непозбавлений гумору та сцен, які можуть стати класикою (чого тільки варта фінальна сцена в клубі). При цьому Глиноликий тут – це трагічний персонаж, який не зумів правильно розпорядитися другим шансом, що викликає у глядача співчуття, а не огиду. Це монстр, породжений жорстоким і несправедливим суспільством, для якого все могло б закінчитися інакше, якби він зосередився на майбутньому, а не минулому.
Загальна оцінка – 7,5 з 10 балів.
***
Про інші кіноновинки тижня читайте в нашому окремому огляді. Також ви можете ознайомитися з добіркою найцікавіших серіалів жовтня 2026 року.
