Міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляє, що його країна продовжить блокувати засідання Комісії Україна-НАТО на високому рівні.
Як повідомляє угорське видання Hungary Today, про це Сійярто заявив під час виступу у парламенті.
Читайте такожУгорщина внесла нові пропозиції щодо українського закону про освіту
Зокрема, він наголосив, що Угорщина продовжить блокувати засідання Комісії Україна-НАТО до того часу, поки права меншин в Україні не будуть відновлені.
Глава МЗС назвав абсурдом зображення позиції Угорщини на глобальній арені як дружньої до Росії.
За словами Сійярто, для Угорщини спільнота етнічних угорців, яка в Україні нараховує близько 150 тис. осіб, набагато важливіша, аніж будь-які геополітичні міркування.
Він зазначив, що президент України Володимир Зеленський попросив міністра закордонних справ Дмитра Кулебу працювати з метою відновлення двосторонніх відносин з Угорщиною. Кулеба має відвідати Будапешт 26 березня.
"Ми готові і ми запропонуємо розумні пропозиції", - сказав Сійярто.
Він зауважив, що з точки зору двосторонніх відносин Угорщини з сусідніми країнами, її відносини з Україною є найбільш складними.
"Беручи до уваги те, що Угорщина підтримує Україну у питаннях територіальної цілісності і суверенітету, вона повинна не забувати, що в Україні відбувається багато порушень прав угорської національної меншини", - підкреслив глава МЗС Угорщини.
Він наголосив, що в Україні угорські студенти вивчають українську сім годин на тиждень, чого може бути достатньо для вивчення мови, але недостатньо для розмовного рівня.
Сійярто вважає, що рішення може полягати у покращенні стандартів викладання української мови, і Угорщина готова допомогти профінансувати такі починання.
Довідка УНІАН. Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.
Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону «Про освіту».
16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.
У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Водночас, міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорської Республіки Сійярто заявляє, що Угорщина пропонує не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.
