Колишній посол України в Білорусі Роман БЕЗСМЕРТНИЙ вважає закономірним збіг у часі білоруської та української дипломатичних "війн" з Європою.
Таку думку Р.БЕЗСМЕРТНИЙ висловив у авторській статті, оприлюдненій у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".
"Закономірно збіглися в часі дві події в Україні та Білорусі. В Україні - виголошені претензії до посла ТЕЙШЕЙРИ, а в Білорусі - висилка двох дипломатів: посла Польщі Лешека ШЕРЕПКИ та посла ЄС в РБ Майри МОРА", - пише Р.БЕЗСМЕРТНИЙ.
За його словами, «загнаний у кут діями братньої Росії, останній диктатор Європи Олександр ЛУКАШЕНКО не знайшов іншого способу нагадати про себе, як розпочати висилку дипломатів». "Що ж примушує ЛУКАШЕНКА так діяти, тоді як в його оточенні говорять про завершення кризи, про порятунок, що прийшов від Митного союзу? А порятунок цей виявився черговим блефом. Економіка розвалюється, союзники забирають останні об’єкти власності - нафтопереробні заводи, газову трубу. Уже говорять про можливу приватизацію автопідприємств БєлАЗ, МАЗ, металургійного комбінату…", - додав він.
Р.БЕЗСМЕРТНИЙ нагадує, що п'ять років тому О.ЛУКАШЕНКО зміг "виторгувати" за звільнення політв’язнів кредитні ресурси на загальну суму майже 5 млрд. дол. "Я не виключаю, що так само, як свого часу ЛУКАШЕНКО, знущаючись над політичними в’язнями, виторговував у Заходу допомогу, - Президент ЯНУКОВИЧ задля можливості діалогу із Заходом розпочав переслідування Юлії ТИМОШЕНКО та Юрія ЛУЦЕНКА. Навіщо думати про реформи, коли легше черговий раз пообіцяти розв’язати проблему політв’язнів для Заходу, а українцям - показати картинку: мовляв, зі мною ще спілкуються, отже - визнають", - зазначає колишній дипломат.
"Паралельно, поки точиться "дипломатична війна", розумні мізки напружуються, шукаючи словеса, якими обігрівають і годують народи в наших країнах, по накатаній схемі ідуть процеси приватизації. Все це подається як порятунок, як вселенське благо. Одна різниця: ЛУКАШЕНКО спродує все сусідським олігархам, а ЯНУКОВИЧ - своїм. Ну кому цікаво розбиратися, хто і як купив "Західенерго", "Вінницяобленерго", "Бєлтрансгаз", акції Мозирського НПЗ, коли йде як не "газова", то "сирна війни", а в новинах - повідомлення із серії "опозиціонери теж плачуть"? Тим часом сидять у в’язницях кандидат у президенти Андрій САННІКОВ і Микола СТАТКЕВИЧ у Білорусі та кандидат у президенти Юлія ТИМОШЕНКО в Україні", - пояснює Р.БЕЗСМЕРТНИЙ.
На його думку, ув'язнені опозиціонери, як білоруські для білоруської влади, так і українські для української влади не є жертвами. "Вони – владна наживка для Заходу. Ну не покине ж демократичний Захід політичних в’язнів; вестиме переговори, вмовлятиме, а потім можна й про інше поговорити. Наприклад, виторгувати собі спокійне майбутнє", - зазначає він.
"Перебіг подій останнього тижня у двох країнах зайвий раз підкреслив самобутність народів та схожість владних режимів. Так, поки що Україна не захворіла на бацилу авторитаризму, але перші симптоми того, що на терені Білорусі нині сягнуло апогею, ми вже спостерігаємо. Необхідно розуміти: механізм стосунків, який Європа відпрацьовувала десятиліттями щодо ЛУКАШЕНКА, може бути миттєво використаний до українського недемократичного режиму. Необхідно усвідомити, що товарообіг Білорусі з ЄС - 5 млрд. доларів, а України - 50 млрд. Наслідки застосування до України аналогічних політичних і економічних санкцій приведуть до катастрофи. Чи не час українській владі перестати дратувати світ?", - запитує Р.БЕЗСМЕРТНИЙ.
