Конституційний Суд вирішив, що Голова Верховної Ради зобов’язаний оприлюднювати закони, прийняті парламентом попередніх скликань не менш як двома третинами від його складу та не підписані Президентом протягом 10 днів.
Таке рішення було оприлюднене сьогодні на засіданні КС.
Суд вирішив, що положення ч. 4 ст. 94 Конституції щодо невідкладності офіційного оприлюднення та опублікування Головою ВР закону, у разі, якщо Президент України не підписав та не оприлюднив його протягом 10 днів, треба розуміти так, що голова ВР зобов’язаний офіційно оприлюднити і опублікувати такий закон у пріоритетному порядку, тобто раніше інших актів.
Раніше 51 народний депутат звернувся до КС з клопотанням дати офіційне тлумачення положень зазначеної статті Конституції. Практичну необхідність в такому тлумаченні автори подання обґрунтовують неоднозначним їх розумінням при підписанні та офіційному оприлюдненні законів, прийнятих Верховною Радою під час повторного розгляду. Приводом для такого подання став повторний розгляд ВР 16 березня 2006 року Закону України про тимчасові слідчі комісії, який раніше був повернений Президенту. Парламент прийняв його в цілому в новій редакції, повністю врахувавши пропозиції Президента. Також 4 квітня 2006 року ВР повторно розглянула закон про внесення змін до закону про статус народного депутата, який був повернений главою держави і подолала вето Президента. Голова ВР четвертого скликання підписав ці закони і направив їх Президенту України на підпис. Однак Президент в десятиденний термін закони не підписав, а надіслав листа до ВР з обґрунтуванням своєї позиції щодо неконституційності їх окремих положень.
Однак після цих подій відбулися чергові парламентські вибори, в результаті яких було обрано нового Голову ВР.
У своєму рішенні КС зазначає, що в контексті ч. 4 ст. 94 Конституції підписання попереднім Головою ВР закону при його надісланні Президенту є юридичним фактом, обов’язковим для визначених законом подальших дій діючого Голови ВР. Тому КС вважає, що новий Голова ВР зобов’язаний завершити законодавчу процедуру у зв’язку з непідписанням Президентом законодавчого акта протягом 10 днів. При цьому офіційне оприлюднення та опублікування за таких обставин не може бути розтягнуте в часі, а повинно здійснюватися раніше інших актів.
