В 1492 році, коли Христофор Колумб перетнув Атлантичний океан у пошуках найшвидшого шляху в Азію, він, зрештою, висадився на землі, яка була йому невідома.
Там він знайшов скарби: небачені до того часу дерева і види птахів, а також золото. Але була одна річ, яку Колумб сподівався побачити, але так і не знайшов.
Як пише Newsweek, після повернення у своєму офіційному звіті мореплавець зазначив, що «відкрив багато островів, населених численними людьми». Він хвалив надзвичайні чудеса природи відкритих ним територій.
Читайте такожАмерика і Азія вели торгівлю між собою задовго до Колумба
«Але я не знайшов монстрів на цих островах, як багато хто думав», - зауважив Колумб.
Чому ж він чекав зустріти монстрів? Історики Університету південної Каліфорнії з’ясували, що погляди Колумба були цілком нормальними. Впродовж багатьох століть інтелектуали Європи уявляли світ за межами відомих їм кордонів як такий, що був населений цілими «расами монстрів». Одним із перших нелюдських істот описав римський історик Пліній Старший ще в 77 році нашої ери. У великому трактаті він говорив своїм читачам про людей з головами собак, відомих як кінокефали, а також про істот без ротів, яким не потрібно було їсти.
В середньовічній Європі були поширені казки про надзвичайних створінь, таких як циклопи, блеммії, у яких обличчя були на грудях замість голови, чи скіаподи, у яких була лише одна, але гігантська нога. Історії проти них поширювалися у манускриптах, які переписували і ілюстрували. Були і ті, хто ставився до цих історій скептично. Але більшість європейців вірили, що далекі землі точно населені такими істотами. Розповіді про них виходили далеко за рідкісні бібліотеки елітних читачів.
Приміром, розпис на стелі собору Сен-Леонс у французькому місті Фрежус може здивувати багатьох. Він містить більше 1200 розмальованих дерев’яних панелей. На деяких з них зображені епізоди щоденного життя: місцеві монахи, чоловік верхи на свині чи криві акробати. Але деякі містять малюнки кошмарних гібридів, людей з головами собак, блеммії і ніші страшні потвори.
Читайте такожМонстри й роботи «оселилися» посеред тюльпанів у центрі Києва
Напевне, ніхто не доклав так багато зусиль до поширення новин про існування монстрів, як англійський лицар Джон Мандевіль у 14-му столітті. Маючи за плечами серйозний досвід подорожей в далекі країн, він стверджував, що бачив там людей зі слонячими вухами, групу істот, які замість обличчя мали лише дві дірки, а також людей з головами кіз. Вчені сперечаються, що Мандевіль дійсно подорожував досить далеко, щоб переконливо описувати щось подібне. Існують і сумніви, чи справді він існував взагалі. Але його книгу копіювали багато разів, перекладаючи, напевне, усіма відомими європейськими мовами. У Леонардо да Вінчі була така книга, так само як і в Колумба.
Втім, відкриття Колумбом Америки, на якій не було ніяких монстрів, не розвіяло європейські міфи про монстрів. Люди все одно сподівалися, що знайдуть їх у місцях, які лишалися невідомими. В 1493 році, коли звіт про першу подорож Колумба почали поширюватися, друкарі видали «Нюрнберзьку хроніку» - великий історичний том, проілюстрований зображенням монстрів. А згодом італійський поет написав віршований твір про подорож Колумба, який був проілюстрований зображеннями сціподів і блеммій.
