Підпишіться на нас в Google
У 1960 році журнал Science, який вже тоді був одним із провідних наукових видань світу, опублікував статтю з промовистою назвою "Кінець світу: п’ятниця, 13 листопада 2026 року". Автори прогнозували, пише The Independent, що в цей день чисельність людства наблизиться до нескінченності, фактично знищивши саме себе.
"Абсурдність такого твердження привернула до статті широку увагу громадськості. Ще дивніше те, що робота отримала серйозну й тривалу увагу науковців, адже її вихідні дослідження та математичні розрахунки на перший погляд здавалися обґрунтованими", - йдеться у статті.
Зазначається, що авторами були австрійсько-американський професор, фахівець із кібернетики Гайнц фон Ферстер та двоє його студентів – Патрісія М. Мора і Лоуренс В. Аміот. Вони стверджували, що людська популяція є унікальною і може зростати швидше за експоненційною залежністю, причому темпи зростання постійно прискорюватимуться.
"Наші праправнуки не голодуватимуть. Їх просто стисне до смерті", – писали вони.
Статтю регулярно цитували, а її прогнози тривалий час здавалися напрочуд точними. Це тривало приблизно до 1993 року – середини шляху до передбаченого "кінця світу". Саме тоді чисельність населення планети почала відставати від прогнозів. А сьогодні глобальний рівень народжуваності трохи менший за половину показника 1960 року.
Як зробии висновок автори, стара стаття залишилася показовим прикладом того, як поєднання суворої науки з елементами ефектної подачі може справити приголомшливе враження:
"Стаття фон Ферстера та його співавторів привернула увагу саме тому, що звичайну наукову роботу вони обгорнули в надзвичайну назву та не менш екстраординарний висновок. Водночас вона не втратила значення, оскільки була міцно заснована на дослідженнях і аргументах".
Чому виникли подібні прогнози
У середині XX століття в суспільстві дедалі більше занепокоєння викликало зростання населення планети та його потенційні наслідки – дефіцит ресурсів і геополітичні конфлікти. Значною мірою ці побоювання ґрунтувалися на ідеї про те, що населення має потенціал до експоненційного зростання, однак його чисельність постійно стримується здатністю людства забезпечувати себе їжею.
Водночас Гайнц фон Ферстер припустив, що в питанні зростання чисельності населення люди можуть бути винятком. Мовляв, завдяки здатності спілкуватися та створювати "коаліції", які допомагають вирішувати проблеми, зростання щільності населення може означати не лише збільшення кількості людей, а й появу нових можливостей для співпраці. Відтак людство може зростати не просто експоненційно, а дедалі швидшими темпами.
Для підтвердження своєї теорії науковці використали 24 оцінки чисельності населення світу за останні 2000 років. Вони показали, що кількість людей справді постійно перевищувала очікувані показники. Усе це було викладено спокійною науковою мовою та підкріплено складними математичними рівняннями.
Фон Ферстер спроєктував отримані історичні дані в майбутнє. За розрахунками, через постійне прискорення темпів зростання у 2026 році чисельність людства мала наблизитися до нескінченності. На щастя, та сама здатність до співпраці, яка допомагала людству розвиватися протягом історії, могла, на думку авторів, запобігти катастрофі. Оскільки люди навряд чи захочуть скорочувати тривалість свого життя, науковці дійшли висновку, що людству варто спільними зусиллями вдвічі скоротити глобальний рівень народжуваності.
"Вибух" населення
Коли журнал Science опублікував листи математиків і демографів, які критикували роботу фон Ферстера, називаючи її "безглуздою" та "очевидно абсурдною", автор відповів захистом своєї роботи та наполягав на правильності математичних розрахунків і зроблених на їхній основі висновків.
Упродовж 1960-х, 1970-х та 1980-х років "кінець світу" регулярно цитували у підручниках із генетики, екології та демографії. А у 1963 році на засіданні парламентського комітету Канади представник хімічної промисловості послався на це рівняння як на аргумент на користь використання хімічних пестицидів – мовляв, вони необхідні, щоб прогодувати населення, чисельність якого стрімко зростає.
У 1971 році рівняння також згадувалося у справі Верховного суду США щодо абортів, яка передувала рішенню у справі Roe v. Wade. Його використовували як аргумент, чому уряд не має переконливих підстав заохочувати зростання населення.
Ідея "кінця світу" зберігала популярність частково тому, що прогнози щодо майбутньої чисельності населення певний час виявлялися напрочуд точними.
Основне рівняння давало прогнози, які впродовж 1970-х і 1980-х років були точнішими за розрахунки більшості демографів. Лише приблизно у 1993 році ця точність почала знижуватися, і чисельність населення світу стала відставати від прогнозів. Причина, як виявилося, полягала в тому, що людство почало робити саме те, що рекомендували фон Ферстер та його колеги. І сьогодні глобальний рівень народжуваності трохи менший за половину показника 1960 року.
Яке майбутнє прогнозують Сонячній системі
Нагадаємо, науковці вважають, що перед власним кінцем Сонце буквально "виштовхне" Землю у відкритий космос, однак це дозволить їй уникнути знищення. Вірогідно, Марс теж уникне вогняної загибелі, але Меркурію та Венері пощастить менше - дві найближчі до Сонця планети неминуче будуть ним поглинуті.
