 |
| Середньої освіти для дітей достатньо для 3,2% українців |
Водночас обмежитися базовою вищою освітою для своїх дітей та онуків вважають достатнім 13,6% опитаних, а середнім спеціальним – 10,6%.
Хотіли б, щоб їх діти й онуки закінчили аспірантуру, отримали вчений ступінь 4,7% українців. При цьому вважають достатнім отримання повної середньої освіти (11 класів школи) 3,2%; неповної середньої освіти (9 класів школи) – 0,8% опитаних. Важко відповісти на це запитання 3,5% респондентів.
Водночас тільки 32,1% опитаних вважають, що вища освіта сьогодні потрібна людині для отримання знань за обраною спеціальністю. При цьому 45,8% вважають, що вона необхідна для хорошого працевлаштування; 33,8% - вважають її корисною для кар`єрного зростання.
19,7% респондентів висловили думку, що вища освіта потрібна людині для розширення кругозору, а 18,6% - для того, щоб не служити в армії. Для підвищення соціального статусу вищу освіту вважають за необхідне 17,6% опитаних; 15,7% вважають її потрібною, тому що «сьогодні так прийнято»; 3,3% – важко з відповіддю на це запитання.
До практики скасування вступних іспитів до вишів і вступу до них на підставі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), що проводиться після закінчення школи, 38,1% українців ставляться негативно. З них 22,3% обрали відповідь «швидше негативно», 15,8% - «точно негативно». Позитивне ставлення до даної практики висловили 32,5% опитаних. З них 23,4% віддали перевагу варіанту відповіді «швидше позитивно», 9,1% - «точно позитивно». При цьому кожному п`ятому респонденту (20,1%) важко було відповісти на це запитання, а 9,3% відзначили, що нічого не знають про це.
Вважають, що введення ЗНО зосередило увагу учнів тільки на профільних предметах на шкоду іншим, 43,7% респондентів, ще 41,2% висловили думку, що введення ЗНО позбавило сенсу проведення шкільних випускних іспитів, також 40,6% вважають, що це розв`язало проблему корупції у вишах.
25,2% вважають, що ЗНО зрівняло шанси на вступ до українських вишів міських і сільських випускників, а 19,8% відзначили, що введення ЗНО знецінило шкільні медалі. Відповідь «інше» на запитання: «Що дало введення ЗНО?» обрали 13,6% опитаних, а 18,2% - важко на нього відповісти.
При цьому 47,9% вважають, що ЗНО оцінює знання випускників гірше, ніж звичайні іспити. З них 28,7% обрали відповідь «швидше гірше», 19,2% - «точно гірше».
У свою чергу, 23,4% респондентів вважають, що дана система оцінювання краща за звичайні шкільні іспити. З них відповідь «швидше краще» дали 15,2%, «точно краще» - 8,2% респондентів. 28,7% важко відповісти на це запитання.
Щодо кількості хабарів та інших зловживань у період закінчення випускниками школи і вступу до вишів з введенням ЗНО, думки розділилися. Так, 38,4% вважають, що введення ЗНО жодним чином не вплинуло на зміну їх кількості; 24,1% висловили думку, що кількість зловживань у цей період збільшилася, і майже стільки ж - 22,3% - вважають, що зменшилося. 15,2% важко відповісти на це запитання.
*** Телефонне опитування на тему «Зовнішнє незалежне тестування в Україні» було проведено з 12 по 14 травня 2012 р., всього згідно з випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів віком від 16 років в усіх обласних центрах України, містах Києві і Севастополі. Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.
