Закон, зокрема, передбачає низку пільг, зокрема зі сплати єдиного внеску, роботодавцям, які працевлаштовують молодь, осіб старших за 50 років або інвалідів на термін більш як два роки з наданням належного розміру заробітної плати.
Закон також передбачає введення стимулів підвищення інвестиційної привабливості регіонів з метою створення нових робочих місць. Малим підприємцям, які працевлаштовують населення, згідно з нормами закону, визначена щомісячна компенсація у розмірі мінімального страхового внеску.
У свою чергу безробітні одержать можливість перенавчання і перекваліфікації за рахунок держави. Законом визначається правовий статус Державної служби зайнятості як центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері зайнятості населення і трудової міграції. Бюджет фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття й основні напрями державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період затверджуватиметься урядом. При цьому зберігається принцип соціального партнерства в управлінні загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття.
