1+1 media

Група 1+1 media звертається до Верховної Ради України та парламентських фракцій із проханням завершити реформування законодавства у сфері медіа та прийняти новий Закон України "Про медіа". Нижче наводимо аргументи, чому це вкрай важливо зробити найближчим часом і не піддаватися на маніпулятивні заяви та блокування процесу представниками фракцій "Батьківщина", "Європейська Солідарність", "Голос".

По-перше, чинний Закон України "Про телебачення і радіомовлення" не оновлювався вже 16 років, в той час, коли галузь стрімко розвивається, пристосовується до нових реалій та викликів. У звʼязку з розвитком онлайн-середовища та появою нових методів та інструментів комунікації з аудиторією, Закон не відповідає рівню технологічного розвитку українських медіа. Враховуючи це, упродовж трьох останніх років законопроект доопрацьовувався робочою групою у складі представників медіагалузі, регулятора, громадських організацій за системної підтримки міжнародних експертів. Всі учасники процесу досягли консенсусу щодо фінального тексту та готові рекомендувати його.

По-друге, Закон України "Про медіа" є євроінтеграційним і визначальним для європейського майбутнього мільйонів українців. Так, після надання Україні 23 червня 2022 року статусу держави-кандидата на входження до ЄС, Україна повинна першочергово виконати 7 рекомендацій Єврокомісії, серед яких є ухвалення комплексного закону про медіа. Більше того, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, підписаною ще в 2014 році, Україна має протерміноване зобов’язання щодо оновлення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа-сервісів відповідно до вимог відповідної  директиви. Закон було ухвалено в першому читанні лише в серпні 2022 року, після трьох років від первинно визначеного строку Угодою про асоціацію. Тому, ухвалення законопроекту в грудні 2022 року має поставити крапку в усіх процесах, що гальмували розвиток цієї справи. Таке рішення має стати підтвердженням для наших міжнародних партнерів, де Інститут медіа є однією з найважливіших галузей у функціонуванні держави, наших непохитних намірів щодо вступу до ЄС.

Відео дня

По-третє, виклики, зумовлені повномасштабною війною рф проти України, є важливим рушієм змін, які передбачають протидію великим масивам дезінформації, спростування російських фейків та боротьбу з пропагандою. У цьому випадку завдання медіа - допомагати в обороноздатності країни та гідно тримати інформаційний фронт. І новий Закон сприяє цьому.

По-четверте, законопроект про медіа актуальний для поточних реалій. Він системно змінює підхід до регулювання медійного простору. Зокрема, змінює систему ліцензування і реєстрації медіа, запроваджує приписи регулятора, як превентивний захід реагування, та упорядковує систему санкцій, запроваджує нове для медійного простору явище – систему співрегулювання, посилює функціонал та незалежність регулятора – Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Важливо, що новий Закон пропонує регулювання порядку діяльності регулятора та медіа під час агресії, надає визначення "держави-агресора", визначає зміст інформації, яка пов’язана зі збройною агресією, яку суб’єктам у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа забороняється поширювати, містить обмеження щодо діяльності суб’єктів у сфері медіа під час збройної агресії та забороняється діяльність медіа-сервісів держави-окупанта. 

Відповідно, ми вважаємо, що прийняття Закону України "Про медіа" є важливим кроком на шляху до нашого європейського майбутнього, а також необхідним інструментом для створення послідовної, комплексної правової бази, яка приведе до ефективного регулювання медіасередовища України та забезпечення належного захисту нашого інформаційного простору.

Закликаємо парламентські фракції і групи припинити спроби змінити чи зруйнувати збалансоване регулювання медійного ринку, відповідально поставитися до виконання міжнародних зобов’язань, що стоять перед Україною, та забезпечити прийняття законопроекту про медіа у другому читанні та в цілому без суттєвих змін редакції законопроекту від 6 грудня 2022 року, яка була рекомендована Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики.