У жовтні далекого 1912 року у Вінниці народилося централізоване водопостачання. З пуском водопроводу раз і назавжди визначилося джерело постачання води – річка Південний Буг. З року в рік місто росло. Незважаючи на скрутні часи, збільшувалась довжина водопровідної мережі, зростали потужності водопровідних споруд, осваювалися нові технології очищення. Водоканал не припиняв своєї роботи навіть під час Великої Вітчизняної війни.
Підприємство пройшло через усі етапи становлення. Відбудова, розширення потужностей, встановлення нового обладнання. Все це відбувалося одночасно з розвитком економіки міста. Згодом на теріторії водоканалу було споруджено три водопровідні станції. Разом з потужностями очисних споруд нарощувалася довжина мереж і кількість насосних станцій.
Саме 100 років тому, з пуском міського водогону традиційно починається відлік історії Вінницяводоканалу. Тоді вінничани вперше отримали можливість оцінити переваги централізованої подачі очищеної води з Південного Бугу безпосередньо до своїх помешкань.
Із вітальними словами Роман Аксельрод звернувся до працівників підприємства: « Вінницяводоканал» — це одне із небагатьох підприємств, яке щодня підтримує життєдіяльність нашого міста впродовж багатьох років, втамовуючи нашу спрагу і забезпечуючи комфорт вінничан. «Вінницяводоканал» — це не лише кілометри складних комунікацій і комплекси масштабних споруд, це, перш за все, — люди, які тут працюють.
Серед колективу чимало вихідців із перших поколінь водоканальців, цілі трудові династії, які і досі продовжують справу своїх батьків і дідів. Тому, перш за все, я хочу подякувати працівникам, які упродовж багатьох років, день за днем примножують безцінний досвід і знання, набуті за століття існування вінницького водогону».
