Про це УНІАН повідомили у прес-службі Сумської міськради із посиланням на начальника міського відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Олександра Даниленка.
«За часів СРСР на території Сум було близько 500 захисних споруд. Тепер тут залишилося близько 120 бомбосховищ, із них 99 - захисні споруди, 22 - протирадіаційні укриття. Лише третина з них умовно готова до прийняття людей», - зазначив Даниленко.
Читайте такожУ Києві створили інтерактивну карту з адресами підземних укриттів у разі НС
За його словами, багато укриттів перебувають у «напівробочому стані: в основному всі вони побудовані в період 1948-1955 років. У частини з них немає електропостачання, не працює вентиляція. У такому стані, зокрема, перебуває найбільше бомбосховище, яке розташоване на території заводу «Селмі» і здатне вмістити 2,2 тисячі осіб.
«Зараз більшість сховищ використовують як спортзали. Втім, у випадку небезпеки прибрати зайве та активувати всі системи тут повинні лише за півдоби. Тут є все необхідне: ліжка, протигази та медпункти, робочі туалети і навіть питна вода. Однак такої автономії вистачить у середньому лише на три доби», - зазначив Даниленко.
Він також сказав, що на даний момент сумчанам практично не вдасться потрапити у бомбосховище, оскільки всі підприємства, де вони розташовані, перебувають у приватній власності і мають охорону. Крім того, у новому законі про цивільну оборону зазначається, що бомбосховища розраховані на працівників підприємств, а іншим людям доведеться ховатися у найпростіших укриттях - підвалах будинків, льохах і т. п.
Згідно з повідомленням, у Сумах існують проблеми і з доступністю інформації про місце розташування захисних споруд.
Тому міський голова Сум Олександр Лисенко дав команду розповсюдити її серед населення, зазначивши, що робити з цього секрет не варто, оскільки йдеться про безпеку людей, а ворог, якби хотів, то давно б уже дізнався про систему захисту.
Раніше УНІАН повідомляв, що в Черкасах 33 бомбосховища з 88 непридатні для цивільного захисту населення.
