Дружина Георгія Гонгадзе Мирослава у інтерв’ю УНІАН розповіла, що їй з доньками було дуже складно адаптуватися до життя у США. “Якщо хтось думає, що тим, хто виїхав до Штатів, одразу ж добре заживеться, то дуже помиляється”, - зауважила Мирослава Гонгадзе.
За її словами родина виїхала з України абсолютно непідготовленою: “Я не знала англійської, я не мала друзів у США, у мене було три номери телефонів – імена людей, з якими можна було зв’язатися та попросити про допомогу. Мене зустріла спеціальна структура, яка займається облаштуванням біженців. Я була із африканцями, малазійцями, малійцями. Це не був табір, але офіс, який займається біженцями. Я ходила туди, мене забезпечили дуже мінімально на три місяці помешканням. Через три місяці сказали: все, до побачення. Мені слід було терміново шукати роботу, діти були зовсім маленькі - три з половиною роки. Все це було складно. Зараз я можу сказати, що все більш-менш стабілізувалося. І я вдячна всім, хто мені допоміг”.
Згодом ситуація нормалізувалася, дві доньки Мирослави адаптувалися до життя у Штатах. І зараз вони переймаються своїми шкільними проблемами. “Діти чотири роки займалися балетом. Але потім вони сказали: мамо, все. Ми не хочемо займатися балетом, ми будемо грати у футбол, розповіла Мирослава Гонгадзе. - Весь минулий рік грали у футбол. Зараз вони задіяні у дівчачому скаутському русі, їздять у табори. Вони обоє лідери, прагнуть самостійності. Написали листи нашому конгресмену та Президенту Бушу про те, що слід рятувати екологію країни та світу, а також рятувати полярних ведмедів. Це були величезні листи із обґрунтуванням. Що ви думаєте? Через місяць нам прийшли листи від конгресмена, також від Президента та від Лори Буш, подяка за те, що дівчата так турбуються”.
Повний текст інтерв’ю Мирослави Гонгадзе УНІАН дивіться тут
