Підпишіться на нас в Google
На крайньому півночі Канади остаточно зникло останнє епішельфове озеро країни. Воно існувало тисячі років завдяки шельфовому льодовику, але після його руйнування у 2020 році прісна вода за кілька місяців витекла в океан. Дослідники вважають, що екосистема більше не відновиться, пише Scientific Reports.
Озеро розташовувалося у Мілн-Фіорді на острові Елсмір у канадській території Нунавут. Воно було унікальним природним утворенням, адже шельфовий льодовик працював як своєрідна дамба та утримував шар прісної води над морською.
Такі умови створювали незвичайну багатошарову екосистему, у якій могли співіснувати прісноводні та морські організми.
Однак у липні 2020 року шельфовий льодовик Мілн розколовся. Нове дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, підтвердило, що після цього озеро почало стрімко зникати.
Озеро висохло за кілька місяців
За словами дослідників, льодовик і саме озеро поступово стоншувалися протягом десятиліть. Проте руйнування льодовикової дамби у 2020 році стало переломним моментом.
"Шельфовий льодовик і озеро стоншувалися протягом десятиліть, але розпад 2020 року став останньою краплею. Озеро висохло протягом кількох місяців", – розповів провідний автор дослідження Жеремі Бонно.
До осені 2020 року унікальна екосистема майже зникла. А вже до липня 2022 року польові вимірювання показали, що солонувата вода повністю замінила прісноводний шар, який раніше утримувався під льодовиком.
Подальший щорічний моніторинг не виявив ознак відновлення озера.
Що сталося з екосистемою
Епішельфові озера утворюються лише за особливих умов. Шельфовий льодовик перекриває частину фіорду та утримує прісну воду, яка накопичується поверх морської.
Коли льодова "дамба" руйнується, прісна вода отримує вихід до океану. Саме це сталося у Мілн-Фіорді.
"Як тільки лід зникає, екосистема зникає разом з ним. Повернення немає", – зазначив співавтор дослідження Бернар Лаваль.
Тепер прісна вода, яка надходить у фіорд, безпосередньо стікає в океан. Щоб озеро знову утворилося, мав би відновитися шельфовий льодовик, який утримував воду. За нинішніх кліматичних умов дослідники вважають такий сценарій неможливим.
Ученим довелося чекати два роки
Дослідження ускладнювалося тим, що Мілн-Фіорд розташований в одному з найвіддаленіших районів Арктики.
Дослідники встановили у воді спеціальні датчики, які вимірювали температуру, глибину та електропровідність. За цими показниками вчені могли визначати, як змінюється солоність води.
Через пандемію COVID-19 польові роботи у 2020 році довелося скасувати. Тому встановлені прилади залишалися у фіорді ще два роки, перш ніж науковці змогли повернутися та забрати їх.
"Ми бачили розпад шельфового льодовика Мілн на супутникових знімках, а через два роки отримали дані. Прилади були там, вели спостереження. Ми просто не могли до них дістатися", – пояснив Лаваль.
Дослідники наголошують, що ця історія показує, наскільки швидко можуть зникати арктичні екосистеми. Система, яка формувалася тисячі років, була втрачена буквально за кілька місяців.
"У будь-якій людській часовій шкалі вони не повернуться", – зазначив Бонно.
