Президент США Дональд Трамп вже якийсь час продовжує публічну критику українського лідера Володимира Зеленського. Він звинуватив президента України у розбазарюванні американської допомоги та у створенні диктатури. Разом з тим Трамп знову зачепив тему виборів в Україні, поставивши їх відсутністю під час війни у провину Зеленському. Слідом за цим віце-президент США Джей Ді Венс застеріг українського президента від "нападок" на Трампа, заявивши, що "обливання брудом" призведе тільки до зворотного ефекту.
Але в цьому випадку я б не сказав, що Трамп чи Венс заговорили російськими наративами, хоча приємного в тому, що вони сказали, мало. При цьому варто розуміти, що питання не в Зеленському. Питання в тому, що мова йде саме про президента України, і, ображаючи його, ображають Україну. Тобто, це точно виглядає не про-українськи.
Які причини зміни риторики з боку американців? Одна з них може бути пов’язана з тим, що Україна швидко не підписала з США угоду про корисні копалини. Трампу була потрібна саме швидка історія, щоб вийти і сказати американцям, мовляв, я вже домовився - нам повернуть гроші, ми не будемо просто так їх давати. А цього не відбулося.
По-друге, не виключаю, що деякі висловлювання і відповіді з нашого боку, були відповідним чином протрактовані і передані Трампу у не дуже позитивному для нас форматі. Тобто його, грубо кажучи, деякою мірою накрутили, і він почав використовувати таку риторику.
Не можна виключати, що тут присутній і якийсь особистісний момент.
Україна для Трампа, певною мірою – це проблема. Але він не може її просто відкинути, він це розуміє. Зважаючи, що він не може тиснути на країну як таку, адже постійно підкреслює, що любить українців та Україну, Трамп тисне на президента – на того, з ким він веде переговори.
І третій момент – для Трампа це може бути історія про максимальне підняття ставок і спробу пришвидшити процес перемовин. Коли у нього не вийшло швидко продавити історію "заморозки конфлікту" без якихось там гарантій, адже Україна виступила проти, він почав тиснути, бо вважає, що це дійсно спрацює. Що ми ось-ось будемо готові підписати будь-що, що вони запропонують, навіть без гарантій безпеки.
Таке нагнітання - це, власне, стиль поведінки Трампа. З великою ймовірністю, через тиждень може бути зовсім інша ситуація і риторика, його може хитнути в інший бік. Тож поки що робити якісь трагічні висновки не варто.
Звісно, такі заяви з боку США – неприємно і складно, проте це не означає, що американці кардинально змінили ставлення до України.
Вважаю, що в даній ситуації нам потрібно озвучити ключові речі, які для нас незмінні, і яких ми будемо суворо дотримуватися незалежно від того, яка буде риторика з боку американського уряду. Тобто, мова йде про певні "червоні лінії", які для нас важливі. А також, думаю, нам менше треба реагувати на ситуативні заяви, а більше говорити про стратегічне бачення.
Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, політолог
