Чому реклама політиків така фальшива?

Проблема політичної реклами наших кандидатів не в їхній нав’язливості й навіть брехливості. Проблема – у її неадекватності. Політтехнологи часто не знають своїх клієнтів...

Останнім часом переконуюся дедалі більше: наші політики невпинно деградують. Суджу лишень з їхньої виборчої реклами.

Цікаво, чи залишилася в Україні хоч одна людина, яка вірить у щирість усіх тих обіцянок, що ллються з екранів телебачення, зі шпальт газет та неосяжних біг-бордівських просторів на наші голови? Узяти б усі ті гроші, що йдуть на пропаганду себе любих, і пустити на будівництво доріг, облаштування лікарень та шкіл...

Утім, проблема політичної реклами наших кандидатів не в їхній дорожнечі, нав’язливості й навіть брехливості. Проблема – у її неадекватності. Політтехнологи, котрі пропонують гасла своїм господарям, схоже, часто й гадки не мають про те, що для них є органічним, природним, а що сприймається як фальшиве й недоречне...

Тимошенко – це і є Україна?

Взяти хоча б ту, що працює... У її працездатності, напевне, не сумнівається найзапекліший її ворог. Вона десь хвалилася, що приходить на роботу вдосвіта й залишає робочий кабінет опівночі...

Ну й що з того? – запитає пересічний громадянин, у якого, може, взагалі ніякої роботи немає...

Тепер з’ясувалося (заднім числом), що вона – це зовсім не вона, а Україна... Такий, бачте задум політтехнологів... Але, відчуваєте, щось у цьому задумі кульгає? У результаті виходить, що вона, тобто Тимошенко (що встановив Печерський суд) – це і є Україна... Чи не занадто сміливо?

Через поле через гай ходить хлопчик Помагай

А недоладність, щоб не сказати недорікуватість, реклами й самореклами пана Януковича просто вражає. Це ж як треба не любити (чи не знати?) свого клієнта (це закид на адресу політтехнологів), щоб намагатися створити з нього образ такого собі народолюбця, який і вислухає вас і поспівчуває вам, і допоможе... “Твоя думка – важлива”, – отак з усією “відвертістю” та “емоційністю” промовляє лідер опозиції з біг-бордів. Це в країні, де у владі суцільний бардак, де процвітає корупція, де шавки, підгодовуючись із годівниць сусідньої країни, безсоромно ллють на Україну бруд, займаючи високі посади...

Про заупокійний “стурбований” відеоролик Януковича я вже не кажу. Спочатку взагалі думала, що це якась пародія.

Ну який із Януковича захисник інтересів народу, що здатний почути кожного? Здається, це найбільш недоладний образ, який тільки можна було йому придумати.

Продуктивні бички та індустріалізація всієї країни

От уже хто майстер на всі руки – так це Яценюк. Чого тільки немає на його матрацних біг-бордах: і продуктивне село, і професійна армія, і освічені люди, і нова індустріалізація...

До речі, чи знає пан Яценюк, що таке індустріалізація і чим вона обернулася для мільйонів українців? На його бордах ще бракує тільки “ефективної колективізації”...

А чого вартий отой мілітаристський душок – з камуфляжними смужками й майже воєнно-польовими наметами? Хіба Україна воює в Чечні чи збирається нападати на Грузію? Російським технологами пана Яценюка, мабуть, і на думку не спадає, що Україна – не Росія, і войовничі атрибути тут мають скоріше зворотний ефект.

Дуже сильний президент...

Ще один “войовничий” кандидат пан Тигіпко вирішив створити із себе образ сильної особистості, сипле рішучими гаслами (щось на кшталт “Сильний Президент – сильна країна”), знімається у військовій формі, суворо супить брови – одне слово робить усе те, що аж ніяк із його особистістю не асоціюється. Ну який із нерішучого, досить невиразного (принаймні досі) політика командир?

Теж російські технологи постаралися?..

Містер Ікс: тільки йому можна довірити країну

На підході ще одна розгадка рекламної головоломки. Суспільство ще не знає, хто ховається за цими загадковими написами – синім по жовтому, із червоною смужкою знизу: “Тільки він гідний бути Президентом”, “Тільки йому можна довірити майбутнє України” тощо. Як бачимо, політтехнологи розігрують інтригу.

Реклама Литвина з попередньої виборчої кампанії

Не знаю, хто там шифрується за тими рекламними щитами, але майже впевнена, що все закінчиться великим пшиком. Випливе якийсь Литвин чи Гриценко. А може, навіть чинний глава держави. Поки що я схильна вбачати в цій інтризі нехитрі потуги того, хто “потрібен Україні”. Але побачимо, може, технологи нас таки здивують?

...До чого я це все веду. А до того, що рекламний образ кандидата має бути адекватним, близьким (хоч трішки) до його реальної людської суті. Інакше це все сприймається як дешеві трюки. За всю рекламну кампанію я почула лише одну фразу, яка звучала природно і цілком гармонійно з образом того, хто її вимовив. Це був Ющенко, який десь на прес-конференції сказав таке: “Не забувайте, що ви українці”. Навіть якщо це було сказано фальшиво, воно не суперечить уявленню людей про нинішнього Президента – ні його прихильників, ні опонентів. Нічого іншого, адекватного самому собі, він, здається, не вимовив.

Порада технологам: перед тим як складати стратегію виборчої кампанії, – не полінуйтеся, добре вивчіть свого клієнта. А то якось смішно виходить.

Оксана Охрімчук