Експерти з психології застерігають, що взаємодія з людьми з вираженими нарцисичними рисами може завдати серйозної емоційної шкоди, якщо не дотримуватися чітких меж. Фахівці розповіли, яких помилок варто уникати та як мінімізувати ризики для власного психічного здоров’я, пише Parade.
Хто такий "нарцис високого рівня"
За словами докторки філософії Майї Кляйн, нарцисизм існує у широкому спектрі – від "гіперпильного" до "неуважного" типу. Перший може не усвідомлювати, як шкодить іншим, другий – надмірно зосереджений на тому, як його сприймають.
Докторка філософії Лейні Батлер пояснює, що "нарцис високого рівня" – це не клінічний діагноз, а радше опис людини з посиленими нарцисичними рисами. Зовні така особа може виглядати успішною, харизматичною та соціально адаптованою, однак у близьких стосунках її поведінка часто має деструктивний вплив.
Головна помилка – жити його емоціями
Психологи наголошують: ніколи не варто брати на себе відповідальність за емоції та потреби нарциса. Постійні спроби підлаштуватися або "врегулювати" його настрій можуть призвести до емоційного виснаження.
"Їхня психологія побудована навколо самозахисту, а не взаємності, і це підриває ваше благополуччя", – зазначає Кляйн.
Батлер додає, що фрази на кшталт "Не засмучуйся" чи "Давай заспокоїмося" можуть лише загострити конфлікт, адже сприймаються як спроба контролю.
Ще три речі, яких варто уникати
1. Не майте завищених очікувань.
Докторка Теммі Козі радить не чекати емпатії, співчуття чи глибокого розуміння. Відсутність очікувань допомагає зменшити розчарування.
2. Не намагайтеся "виправити" людину.
За словами Кляйн, багато нарцисів мають складний дитячий досвід, однак спроби "лікувати" їх самостійно можуть лише посилити конфлікт.
3. Не вступайте в боротьбу за владу.
Батлер застерігає від "перетягування каната" у суперечках. Бажання довести свою правоту часто закінчується емоційним виснаженням без жодного результату.
Як діяти
Експерти радять встановлювати чіткі межі, зберігати спокій і, за можливості, дистанціюватися. У деяких випадках – особливо якщо йдеться про роботу чи родину – повністю уникнути взаємодії неможливо. Тоді допомагають терапія, розвиток навичок емоційної регуляції та чітке усвідомлення власних меж.
"Загалом, найкраще – вийти із ситуації, якщо це можливо. Ви не отримаєте підтримки, намагаючись боротися", – підсумовує Кляйн.
