Підпишіться на нас в Google
У 2007 році китобої-інуїти на Алясці зробили несподіване відкриття під час оброблення туші гренландського кита. У тілі тварини вони виявили фрагменти старовинного гарпуна, який, як згодом встановили дослідники, був виготовлений наприкінці XIX століття. Ця знахідка стала одним із найяскравіших доказів виняткового довголіття гренландських китів, пише видання IFLScience.
Як розповідається у публікації, гренландські кити (Balaena mysticetus) сильно постраждали від промислового китобійного промислу. Через масове полювання їхня чисельність свого часу скоротилася менш ніж до трьох тисяч особин. Комерційний вилов фактично припинили у 1921 році, після чого популяція почала поступово відновлюватися і нині налічує від 10 до 23 тисяч тварин.
Водночас заборона не поширюється на традиційний промисел корінних народів Аляски, для яких гренландські кити залишаються важливим джерелом їжі протягом тисячоліть. Саме під час такого полювання і була зроблена незвичайна знахідка.
Уламки стороннього предмета, виявлені під час розбирання туші, передали історику Джону Бокстосу з Музею китобійного промислу в Нью-Бедфорді. Подальше дослідження показало, що знайдений предмет був вибуховим гарпуном – популярною зброєю китобоїв у Нью-Бедфорді наприкінці XIX століття, коли місто вважалося світовою столицею китобійного промислу.
Завдяки патентним особливостям гарпуна дослідникам вдалося звузити період його використання до 1885–1895 років. Це дозволило оцінити вік кита приблизно у 115 років на момент його загибелі.
Видання зазначає, що ця історія стала важливим доповненням до наукових даних про надзвичайну тривалість життя гренландських китів. За оцінками вчених, деякі представники цього виду можуть жити понад два століття. У матеріалі наголошується, що вони є не лише одними з найбільших китів, а й, імовірно, найбльш довгоживучими ссавцями на планеті.
У випадку, коли в туші кита не застряг сторічний гарпун, визначити вік тварини можна і в інший спосіб. Зокрема, аналізують кришталик ока, де міститься аспартат – речовина, співвідношення різних форм якої змінюється з часом.
У публікації також йдеться, що здатність жити дуже довго може мати свою біологічну ціну. За словами автора, особливість генетики гренландських китів дає клітинам більше часу на відновлення перед поділом, однак потенційно може негативно впливати на плодючість цих тварин.
Інші новини науки
Як писав УНІАН, найстарішою твариною, вік якої достеменно підтвердили вчені, став океанський квахог (різновид молюсків), який прожив 507 років. Його знайшли у 2006 році біля берегів Ісландії, а вік визначили за щорічними кільцями росту на черепашці та підтвердили радіовуглецевим аналізом – молюск народився приблизно у 1499 році.
Гірка іронія в тому, що саме під час наукового дослідження істоту вбили, щоб точно порахувати його вік.
