Горбаті кити, яких ще називають "горбанями", полюють на криль за допомогою сітки з бульбашок, до якої заганяють здобич. Про цікаву поведінку гігантів розповіли у Національному антарктичному науковому центрі.
Вчені пояснюють, чому ці тварини полюють за допомогою бульбашкової сітки. Так вони змушують криль та рибу скупчуватися, заганяючи здобич у пастку. У такому полюванні зазвичай беруть участь від кількох до двох десятків китів. Як зазначають дослідники, процес потребує постійної синхронізації та комунікації, що свідчить про високий інтелект тварин. Зазвичай, у групі є лідер, який першим починає видувати бульбашки й закручувати спіраль. Інші кити підтримують її, утримуючи здобич у пастці та підштовхують її до поверхні. Діаметр такої сітки може становити 30 метрів.
"Після звукового сигналу всі кити одночасно підіймаються через центр спіралі, відкривши рот. У цей момент кити набирають у рот все на своєму шляху, завдяки великим горловим складкам. Водночас, попри великий рот, вони можуть проковтнути обмежену кількість їжі, адже мають вузьку глотку, яка розтягується лише до розміру кавуна", - розповідають дослідники.
Науковці розповідають, що горбаня легко впізнати за характерними стрибками – його вважають найбільш стрибучим серед вусатих китів. На думку вчених, величезні істоти стрибають, щоб збити з себе паразитів та "почухатися" об воду. Згідно з іншою версією, "стрибучість" пов’язана з комунікацією – звук від падіння у воду чути на великій відстані, тож стрибки можуть слугувати сигналом для інших китів. Наприклад, підказкою, де можна добре поїсти. Водночас у теплих водах, де кити зимують та розмножуються, стрибки можуть бути частиною шлюбної поведінки – для залицянь або відлякування конкурентів від самки.
Також кити фонтанують – роблять видих через дихало. Так, кажуть у науковому центрі, тварини випускають струмінь повітря та конденсованої водяної пари. Через різницю тиску та температури над гігантом начебто створюється хмара та чути гучний звук, з яким витискається повітря. Такий фонтан у горбанів може сягати 5 метрів у висоту, а на форму "хмари" може впливати вітер тощо. Також цікаво, що занурення горбаня під водою може бути до 30 хвилин.
Зазначається, що довжина горбатого кита сягає близько 15 метрів, голова – це приблизно чверть тіла. Перед зануренням кит характерно вигинає спину, утворюючи помітне округлення в районі спинного плавця. У цей момент кит нібито згорблюється, а його силует стає дугоподібним. Саме через цю особливість велетні отримали свою назву.
Також цікавий факт – хвостові плавці горбанів мають унікальний візерунок, який не повторюється. За ним тварину можна впізнати, як людину за відбитками пальців.
Новини екології
Нагадаємо, в Ізраїлі зафіксували шакала, який самотужки розчистив водойму від очерету. Цікавого хижака вдалося "спіймати" на фотопастку. Він збирався напитися, але, переконавшись, що поїлка заросла, розчистив водойму від очерету, вигріб тину, потім напився і пішов.
