За два роки в Україні зросла кількість патріотів.
Про це свідчать результати дослідження Соціологічної групи "Рейтинг", оприлюднені на їхньому сайті.
Так, порівняно з показниками дворічної давності, кількість опитаних, які вважають себе патріотами своєї країни, зросла з 77 до 82%, а порівняно з даними піврічної давності - зростання ще більше - з 73 до 82%. Зокрема, 40% опитаних однозначно характеризують себе як патріотів своєї країни, ще 42% - скоріше так, ніж ні. Лише 10% опитаних не вважають себе патріотами. Ще 8% - не змогли визначитися.
Найбільш відчутне зростання почуття патріотизму фіксується на сході країни, Донбасі, а також на Заході й Півночі. На Півдні - навпаки фіксуються зворотні тенденції. Таким чином, спостерігається зростання патріотизму в регіонах, де проходили матчі Євро-2012, відповідно соціологи припускають, що зростання може бути пов'язане більшою мірою саме з цією подією.
Стабільно найбільшими патріотами вважають себе літні люди. Разом із тим, фіксується зростання відповідних настроїв і серед молоді, а також фіксується суттєве зростання патріотизму серед жінок. Останні тенденції побічно також свідчать про зв'язок між Євро-2012 і зростанням рівня патріотизму, можна говорити про виникнення якоїсь «моди на патріотизм».
Українці, в першу чергу, вважають предметом гордості за свою країну, свій народ, місце, де народилися й виросли (34%), землю, територію, на якій живуть (29%), національні пісні, свята, звичаї (27%), рідну природу (26%), минуле країни та її історію (25%), українську працьовитість, уміння господарювати (25%), видатних людей своєї національності (24%).
Також викликають гордість за свою країну душевні якості свого народу (22%), держава, в якій живуть (21%), мова свого народу (19%).
Дещо менше викликають гордість віра, релігія свого народу (12%), перемоги спортсменів своєї країни (12%), література й мистецтво (11%), могили предків, пам'ять про них (11%), прапор, герб, гімн (4%).
Мінімальну гордість викликає військова потужність держави - лише 1%.
Місце, де народилися й виросли, найбільшу гордість викликає на Півдні, Сході та Донбасі.
Видатними українцями найбільше захоплюються жителі Сходу, Півночі та Заходу країни, як прихильники опозиції, так і Партії регіонів. Минуле й історія найбільшу гордість викликають на півночі, в Центрі й на Донбасі, переважно серед прихильників КПУ і Партії регіонів.
Держава, в якій живуть, найбільшу гордість викликає на Заході, так само як мова та релігія свого народу. Спортивні перемоги - в Центрі, душевні якості народу - на Сході, література й мистецтво - на півночі, могили предків, пам'ять про них - на Півдні.
Абсолютна більшість (61%) опитаних відповіли самі собі на запитання «Хто я такий?» - громадянин України. Вдвічі менше охарактеризували себе, в першу чергу, як жителів свого регіону, міста, села (29%) і просто сказали «Людина» (24%).
Ще 19% опитаних, відповідаючи на це запитання, назвали б свою національність, майже кожен десятий - свою сімейну роль або охарактеризували себе як радянська людина.
Лише 6% - назвали себе європейцем, 5% - назвали б свою професію, рід занять, по 3% - назвали себе громадянином світу або свої релігійні переконання.
Громадянами України себе, в першу чергу, назвали жителі Заходу й Центру.
Просто сказали «Людина» - жителі Сходу й Заходу.
Назвали б свою національність, перш за все, на Заході й Півночі.
Радянською людиною себе вважає третина прихильників КПУ і майже кожен шостий - Партії регіонів. Такі погляди поширені в основному серед літніх людей, пенсіонерів, найбільш популярні на Півдні й Сході.
Європейцями себе вважає, в першу чергу, молодь.
Як показує динаміка, в розумінні патріотизму, предмету гордості за свою країну, самоідентифікації за два останні роки відбулися певні зміни.
Так, українці почали відчувати більше гордості за свою країну через національні пісні, свята та звичаї, через рідну природу, через національну працьовитість, уміння господарювати. Разом із тим, фіксуються втрати за такими позиціями як національні герої, держава, в якій живуть, могили предків, пам'ять про них, віра, релігія народу, прапор, герб і гімн країни.
Незважаючи на те, що кількість опитаних, які ідентифікують себе як громадяни України, зросла, кількість тих, хто назвав би свою національність - зменшилася.
Крім того, за останні два роки зменшився рівень готовності захищати свою країну зі зброєю в руках (із 43 до 33%), а рівень неготовності - навпаки зріс (із 38 до 54%). При цьому спостерігається чітка залежність: чим більше людина відчуває себе патріотом, тим вона проявляє більшу готовність відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках. Це може говорити про те, що зростання почуття патріотизму містить значну емоційну й, можливо, ситуативну складову, вважають соціологи. Майже половина чоловіків і кожна п'ята жінка готові захищати свою країну зі зброєю в руках.
Крім того, 61% опитаних підтримали б проголошення Незалежності України, якби перед ними з'явився такий вибір сьогодні. Лише 26% - не підтримали б, ще 13% - не визначилися. Якщо на Заході підтримали б незалежність майже 90%, на Півночі й у Центрі - близько 70%, то на Сході, Півдні й Донбасі - менше половини. Число прихильників Незалежності перевищує число супротивників у кожному з регіонів України.
Найбільше підтримує Незалежність молодь, найменше - літні люди. При цьому саме літні люди вважають себе патріотами більше інших. Частина літніх людей вважає себе патріотами своєї країни, при цьому вони не визнають Незалежності й вважають себе радянськими людьми.
Абсолютна більшість опитаних не підтримують ні відділення від України Галичини (84%), ні Криму (90%) або Донбасу (90%). Підтримують відділення Галичини лише 5%, при цьому менше 1% на Заході, але більше 10% - на Донбасі й Півдні. Підтримують відділення Криму лише 3%, при цьому менше 1% на Заході, 4% - на Донбасі й одночасно кожен десятий - на Півдні. Підтримують відділення Донбасу лише 2%, при цьому близько 2% на Заході й одночасно 8% - на самому Донбасі.
«Жителі Заходу, Центру, Півночі та Сходу країни не підтримують відділення ніяких територій, але в Криму є певна підтримка відділення своєї території від України, так само як і на Донбасі своєї. Проте, такі настрої далеко не домінують, абсолютна більшість підкреслює необхідність збереження територіальної цілісності всієї країни», - відзначають соціологи.
Опитування проводилося методом особистого формалізованого інтерв'ю згідно з опитувальником (face to face) із 8 по 18 серпня 2012 року. Всього було опитано 2000 респондентів віком від 18 років і старше в усіх областях України, АР Крим, Києві та Севастополі.
Похибка репрезентативності дослідження (з вірогідністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3 %, для значень близьких до 5% - не більше 1%.
