Психологи зі Стенфордського університету провели експеримент з людьми, які в дитинстві любили покемонів і часто проводили час за іграми, присвяченими їм. Вони помітили, що частина потиличної області мозку, що відповідає за зір, яскраво реагує на образ покемонів, на відміну від тієї ж зони у людей, які ніколи цим не цікавилися.
Робота опублікована в журналі Nature Human Behavior, повідомляє Naked Scince.
Читайте такожВийшов фінальний трейлер фільму про Пікачу (відео)
За словами керівника дослідження Джессі Гомеса, його цікавило питання: «Чому в мозку людини є зони, які реагують на слова та осіб, але немає тих, які б так само активізувалися при вигляді машин, наприклад?».
Попередні досліди на мавпах показали, що для утворення в зоровій області категоризованих зон має бути вплив в ранньому віці. Тоді Гомес згадав, що шестирічним він часто грав у гру під назвою Pokémon Red і Blue, які виходили на Game Boy. Він проводив за ними дні, і такий вплив повинен був підійти під необхідні вимоги.
Читайте такожВчені витворили імплант, який читає й озвучує людські думки
«Унікальність покемонів полягала в тому, що їх сотні, ви повинні були знати про них все, щоб успішно пройти гру. Та винагороджувала вас за те, що ви розбиралися у відмінностях між подібними персонажами. Якби для цього не знайшлося окремої зони, таке було б неможливо», — говорить Джессі Гомес.
Автори виходили з теорії зміщення ексцентриситету. Вона говорить про те, що розмір і розташування категоризированої зони мозку залежить від двох речей: яку частину візуального поля займає об'єкт та на яку область зору він впливає — центральну або периферичну. Екран Game Boy вкрай маленький, тому на нього реагувала тільки центральна область зору. Виходячи з цього, психологи коригували пошук зони.
Джессі Гомес зібрав групу з 11 осіб, в яку входили він сам і очільник лабораторії Майкл Барнетт. Ці люди провели раннє дитинство за Pokémon Red і Blue. Крім них, була присутня і контрольна група. Всі учасники проходили сканування магнітно-резонансним томографом (МРТ): в цей час їм показували піксельні зображення покемонів з гри. Виявилося, що у добровольців, які грали, на них реагувала потилично-скронева борозна (occipitotemporal sulcus), в той час як у інших людей вона залишалася спокійною.
За словами авторів, це дослідження стало наочним доказом того, що мозок у ранньому віці дуже пластичний, здатний виділяти і закріплювати часті стимули на довгий час.
Як повідомляв УНІАН, вчені назвали спосіб, як уникнути недоумства.
