Підпишіться на нас в Google
У польському селі Кам'єнець, що на Ополлі, колись кипіло життя – тут працювали металургійні заводи, а населення сягало кількох сотень людей. Сьогодні ж постійних мешканців там не лишилось жодного, повідомляє видання Onet.pl.
Кам'єнець розташований у глибині Стобравсько-Туравських лісів, там, де річка Радавка впадає у Будковичанку. Колись через ці місця навіть проходила залізниця Клучборк–Фосовське. Але головною причиною, чому тут узагалі виникло поселення, стали не транспортні шляхи, а поклади дернової руди в землі.
Як відомо, саме руда дала початок місцевій металургії ще у XVIII столітті. Перший металургійний завод у Кам'єнці запрацював 1728 року, а вже за рік поруч, у Шумираді, відкрили ще одну гуту. З часом виробництво розросталося, і саме воно на довгі роки визначало життя всієї округи. Для працівників заводів у XIX столітті збудували цілі житлові квартали – село було не купкою хат у лісі, а частиною справжнього промислового вузла.
Коли металургія втратила своє значення, люди почали поступово залишати ці місця. Ще у ХХ столітті в Кам'єнці працювала школа – сьогодні саме її будівля лишається найпомітнішим свідком минулого. Як розповідають журналісти, усередині й досі можна побачити старі меблі, книжки та шкільне приладдя, які нагадують про часи, коли туди щодня приходили діти.
За наявними даними, у період найбільшого розквіту в Кам'єнці проживало близько 300 осіб. Зараз серед лісу лишились лише поодинокі будівлі – частина з них досі належить приватним власникам, які навідуються сюди в основному відпочити. Один із колишніх житлових будинків довелося знести – через аварійний стан.
Занедбана школа приваблює шукачів пригод і любителів урбексу, які приїжджають туди фотографуватися серед старих парт і книжок. Але, як зазначає видання Nowa Trybuna Opolska, будівля є приватною власністю, а місцева влада вже неодноразово фіксувала випадки, коли сторонні заходили всередину та навіть ночували там.
Металургія занепала, великі міста далеко, а звичні вигоди цивілізації поступово зникли, тож жити тут стало просто нестерпно складно. До того ж понад 60% території громади вкривають ліси, а саме село затиснуте природним заповідником на понад 41 гектар, де охороняють ліси та болота.
Але місцева влада все одно сподівається оживити це місце – тепер завдяки туристам. Очільник громади Лясовіце-Вельке розповів, що разом із лісництвом Олесно та місцевою ініціативою "Долина Стобрави" планує облаштувати територію для людей: поставити навіси та прокласти навчальні стежки для прогулянок.
Схожі покинуті села вже траплялись і в Україні
Так, село Пересопниця на Рівненщині – те саме, де колись створили Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають президенти України, – теж поступово вимирає. Попри всього 24 кілометри до обласного центру, зараз там живе близько 100 людей: молодь виїжджає, медпункт закрився, а автобус курсує лише кілька разів на день.
