Масові заворушення у Лос-Анджелесі, які спалахнули через імміграційну політику президента США Дональда Трампа, досі тривають. В чому полягають особливості каліфорнійського протесту та до чого тут вибори?
Каліфорнія традиційно є унікальним штатом. Адже це єдиний прикордонний штат, який вже традиційно голосує за демократів десятки електоральний циклів. Штат, в якому для більшості населення англійська не є першою мовою (навіть якщо вони народилися в цьому штаті). Штат, в якому вже давно була "подолана" більшість WASP-ів (себто білих англосаксонських протестантів) на користь населення переважно латино походження. Штат із найбільш складним та найбільш деталізованим законодавством в частині зброї.
Штат, який "прославився" найбільшими расовими та анти-поліцейськими заворушеннями ще з 1980-х, 1990-х і 2000-х.
Тому немає нічого дивного, що саме в цьому штаті відбуваються протести проти нового мігрантського законодавства президента США Дональда Трампа. І тим паче, нема нічого дивного, що саме тут Трампу довелося федералізувати Національну Гвардію (тобто напряму керувати нею наказами федерального рівня, а не рівня губернатора), і намагатися наводити порядок усіма доступними силами.
Але є в цьому всьому один цікавий і важливий для політики федерального рівня аспект.
Я часто питаю в ефірах у журналістів та аудиторії: "А хто зараз є лідером демократів?". Байден на пенсії, Камала буквально втекла від відповідальності, Клінтони не при справах, Обами знімають свої продюсерські проекти для Нетфлікса на Гаваях, Хаккім Джефріс б'ється у Палаті представників, Чак Шуммер застарий, Берні і так званий "Сквад" занадто антисистемні… Але є ще губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом - молодий, в хорошому сенсі агресивний, відомий на федеральному рівні, користується підтримкою в своєму штаті, улюбленець Конгресу... Чим вам не новий лідер? Його пророчили на непогані посади вже цього циклу, але заради Байдена він не пішов на президентські перегони.
І саме зараз, коли у Трампа мало того, що є шанс врятувати власну ключову політику - по міграції, в нього ще й є шанс показати потенційному ключовому опоненту, хто в домі господар. В його ж рідному штаті, його ж Нацгвардією, по його самому болючому питанню (Ньюсом дуже багато маневрував по міграційним проблемам, бо є, скоріше, класичним лібералом в цьому питанні, що для Демпартії звучить дуже консервативно).
Таким чином Трамп собі вирішує купу проблем одночасно - і за успіхи звітує, і силу показує, і Ньюсома на місце ставить.
Інша справа, що виходить поки так собі. Морпіхам навіть не розрахували спальники та провіант більше ніж на одну добу, і зрозуміли це на кінець другої доби перебування. Але це вже лірика для геополітика. З практичних сторін це протистояння дійсно має набагато більше вимірів, ніж просто "місцеві заворушення".
