Підпишіться на нас в Google
Для російського диктатора Володимира Путіна війна є далеко не територіальним спором, тому обмежені територіальні поступки України не гарантують миру. Як пише The Atlantic Council, глава Кремля бачить лише два варіанти: повна перемога або нескінченна війна.
У виданні нагадали, що минулого тижня президент України Володимир Зеленський виступив перед Організацією Об’єднаних Націй і скористався цією нагодою, щоб спростувати припущення про те, що територіальні поступки можуть покласти край російському вторгненню. Український лідер запевнив, що навіть якщо Україна віддасть Донбас Путіну, він не зупиниться.
"Путіну не потрібні зайві кілометри, йому потрібна Україна. Йому потрібно, щоб Україна стала частиною Росії", – сказав Зеленський у недавньому інтерв’ю CBC News.
У виданні підкреслили, що скептицизм українського президента виникає на тлі відновлення адміністрацією президента США Дональда Трампа спроб покласти край війні. Однак критики підходу США стверджують, що, хоча посланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер, мабуть, розглядають свої переговори з Кремлем як "геополітичну угоду з нерухомістю", російська сторона перебуває на зовсім іншій хвилі.
Імперські комплекси Путіна
У виданні зазначили, що для Путіна війна проти України – це не просто захоплення земель, а історична місія зі знищення української державності та відродження Російської імперії. Запекле неприйняття кремлівським диктатором української державності відображає його глибоко вкорінену образу за розпад Радянського Союзу, який він називав "загибеллю історичної Росії".
Також у виданні нагадали, що ще до початку повномасштабного вторгнення Путін неодноразово стверджував, що росіяни й українці нібито є "одним народом". Напередодні вторгнення він навіть заперечив легітимність української держави.
У виданні підкреслили, що ідея Путіна про повернення "історично російських земель" ставить під серйозний сумнів стійкість будь-якого врегулювання, заснованого на нинішніх лініях фронту. Угода, що відображає сьогоднішні реалії поля бою, обмежила б російські завоювання приблизно 20% території України, тоді як решта країни залишилася б поза контролем Кремля.
У виданні додали, що захоплення лише частини території України Путін сприйняв би як велику поразку. Саме тому він має намір продовжувати війну.
Практично все в нинішній позиції Путіна вказує на те, що він не зацікавлений у припиненні війни й не має наміру співіснувати з незалежною Україною, підкреслили у виданні. Водночас глава РФ вдає, нібито підтримує ідею мирної угоди, але неодноразово відмовлявся приєднатися до України в узгодженні безумовного припинення вогню.
У виданні зазначили, що запропоновані Кремлем умови фактично призведуть до того, що Україна залишиться розділеною, беззахисною та ізольованою на міжнародній арені, а Росія знову встановить своє панування над ключовими аспектами внутрішніх справ країни. Широкий перелік вимог Москви включає заборону на вступ до НАТО та будь-яких інших військових альянсів, а також значні обмеження щодо чисельності та бойових можливостей української армії.
Крім того, у виданні нагадали, що Путін неодноразово виступав проти післявоєнної європейської військової присутності на території України. Більше того, нещодавно він заявив, що будь-яка спроба розгорнути європейські війська в Україні означатиме "війну з Росією".
Що ще підштовхує Путіна до продовження війни
У виданні додали, що крім імперських амбіцій Путіна існують і практичні міркування, які підштовхують його до продовження війни. Через те, що війна та путінізм стали невід’ємною частиною російської державності, припинення вогню поставило б під сумнів цю мілітаристську трансформацію та створило б пряму загрозу політичним, економічним і соціальним основам режиму Путіна.
Також Путін прагне відстрочити повернення з України понад півмільйона російських солдатів, які зазнали жорстокого поводження, чия присутність на батьківщині може легко стати джерелом внутрішньої дестабілізації. У виданні нагадали, що ветерани радянської війни в Афганістані відіграли ключову роль у зростанні беззаконня на тлі розпаду СРСР наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. Через це ніхто в Москві не хоче ризикувати повторенням подібного сценарію.
У виданні підкреслили, що рішучість Путіна знищити Україну та опора його режиму на нинішні умови воєнного часу роблять подальшу ескалацію набагато реальнішою перспективою, ніж мир. Якщо йому не вдасться домогтися рішучої перемоги, він майже напевно вважатиме за краще продовжувати війну на невизначений термін, а не ризикувати компромісним врегулюванням, яке може мати непередбачувані наслідки для його режиму.
Путін учетверте за рік збільшив чисельність російської армії
Нагадаємо, що 28 вересня російський диктатор Володимир Путін підписав указ про встановлення нової штатної чисельності Збройних сил РФ у кількості 2 441 630 осіб, у тому числі 1 550 500 військовослужбовців. Глава Кремля збільшив чисельність російської армії вже вчетверте у 2026 році.
У липні цього року російський диктатор уже збільшував чисельність російської армії до 2 млн 426 тисяч осіб. Згідно з документом, кількість військовослужбовців у липні зросла з одного мільйона 510 тисяч до одного мільйона 535 тисяч.
До цього це відбувалося ще в червні – до 2 млн 399 тисяч, та в березні – до 1 млн 502 тисяч.
