Відповідно до письмових артефактів розумне людство існує близько 10 тисяч років. І весь цей час воно розвиває знання щодо просторово-часових рамок свого буття. Спочатку вважали світ двомірним, а землю плоскою. Евклід у знаменитих «Началах» класично описав і сформулював двомірну геометрію. Аристотель висловив здогад про сферичну форму землі й, відповідно тримірність навколишньої реальності. Потім Лобачевський розробив неевклідову геометрію. І пішло-поїхало аж до визнання багатомірності простору. Альберт Ейнштейн довів у «спеціальній теорії відносності», що світ може існувати в безлічі вимірів. Виникло запитання, а як же тоді існує Людина і все живе? Цей парадокс вирішив Стівен Хокінг з колегами. Він довів, що розумне життя може існувати тільки в тримірному просторі.
Неправий Хокінг. Є інші форми існування! У кінці ХХ сторіччя на карті світу з’явилась 46-мільйонна країна, яка спростовує цю фундаментальну теорію Всесвіту й живе у своєму чотиримірному просторі. Крім звичайного 3-D простору, тут править бал четвертий вимір – інформаційно-віртуальний. Тут усе, як має бути в нормальному суспільстві. Царює начебто демократія, свобода слова, рівні можливості, нема кризи й інфляція в нормі. ТВ-шоу демонструють нібито відкритість і доступність влади, її піклування про народ у живому ефірі. Усе транслюється в інтерактивному форматі. Можна зателефонувати, написати й навіть взяти участь у якомусь із «шустерів». Особливо вражають світські хроніки. Прийде «пересічний» з роботи, вмикне ящик і порине в казкову ірреальність того, яким має бути його убоге й сіре буття. Потім вимкне, озирнеться сіромаха навкруги, а там сувора й невмолима дійсність.
Феодалізм, беззаконня і право сильного. Рабство і полювання на людей. Не діють ні закони, ні Конституція. Французький король Людовик казав: «Я – це Франція». У нас сьогодні ПР – це і Конституція, і закон. Усе купується і продається. Або захоплюється рейдерами – від Банкової, створення коаліції «тушками» і до книжкового магазину «Сяйво».
Загалом рейдерам для захоплення об’єкта досить і одного відсотка акцій, а зараз вони захопили ключові пости в державі. А 8 лютого, на другий день після другого туру, уже були назначені «смотрящі» в захоплених областях і територіях. Завдання просте – через податкові та інші державні органи виявити й установити контроль над успішним бізнесом. Оскільки, як правило, місцевий успішний бізнес належить місцевим же правлячим елітам, то ефект подвійний. І фінансовий, і політичний. Під загрозою повної втрати бізнесу місцевий можновладець радо погодиться на будь-які умови, хай і ультимативні. Відтепер місцеві вибори стають непотрібними. Досить переприсяги на вірність новому хазяїну.
А місцеві вибори будуть. У свій час і з потрібним результатом. Точніше – совєцько-путінська профанація. Це саме стосується й виборів до Верховної Ради. Для остаточного розвінчання ілюзій скажу прямо: владу захоплено назавжди.
Донецьк порожняк не гонить. Сказали, що все буде Донбас, то так і буде. Тихо і без шуму йде грандіозна ротація кадрів. На кожне тепле місце стоять у черзі по десятку бажаючих від Луганська й Донецька. Професіоналізму, як і в помаранчевих попередників, нуль. Тільки й різниця, що до керування країною помаранчеві чабани займалися контрабандою імпорту з Польщі, а синьо-білі пролетарії крали вугілля в копальнях.
З західними територіями просто. Там народ звичний до окупації. Пережив Австро-Угорщину, поляків, німців і совєти. Перетерплять і донецьких. Крим підкорити буде набагато складніше. Тому саме туди спрямовано найкращих емісарів нової влади. Без сумніву, кримських зігнуть, бо й самі ж такі самі, понятія знають не з теорії.
Як тільки, орієнтовно восени, буде встановлено повний контроль по всій території, включиться централізований, державний механізм управління. Микола Янович, надзвичайно працьовита людина і великий спеціаліст у податках, добре знає, як їх збирати. Усе що можна зняти – знімуть і спрямують у бюджет. А вже як дерибанити бюджет, нікого в цій країні вчити не потрібно. Бюджет і його дерибан – кінцева мета будь-якої української влади. Хоча загалом для держави один великий центр розкрадання кращий, ніж багато маленьких.
…У повній відповідності до законів Усесвіту ми житимемо тільки тоді, коли втиснемося в рамки тримірного світу, тобто коли картинка на телебаченні відповідатиме тому, що ми бачимо навколо себе.
Костянтин Ус, підприємець
