Підпишіться на нас в Google
У 2018 році два циклони перетворили пустелю Руб-ель-Халі на Аравійському півострові на ідеальне місце для розмноження пустельної сарани. У травні циклон "Мекуну" , а в жовтні "Лубан" принесли в окремі райони Оману та Ємену від 100 до 300 мм опадів – приблизно в п’ять разів більше за норму. Як пише Science Blog, у пісках утворилися тимчасові озера, а вологий ґрунт створив умови для масового розмноження комах.
Зазвичай у цій частині пустелі опадів недостатньо, тому за цим процесом практично ніхто не спостерігав. Однак поєднання тепла та вологи дозволило саранчі пройти три покоління розмноження майже непомітно. Яйця вилуплюються приблизно за два тижні, личинки розвиваються близько шести тижнів, а ще через три тижні дорослі особини вже здатні відкладати яйця. За сприятливих умов одне покоління може збільшити чисельність популяції у 20 разів. Три покоління поспіль здатні забезпечити зростання чисельності приблизно у 8000 разів.
Вирішальним став другий циклон. Якщо після "Мекуну" перше покоління сарани, ймовірно, загинуло б через висихання ґрунту, то "Лубан" знову наситив землю вологою і дозволив з’явитися наступним поколінням. До січня 2019 року величезні зграї почали переміщатися до Саудівської Аравії та Ємену, а зупинити спалах на місці вже було неможливо.
Сама пустельна сарана невелика – доросла особина важить близько 2 грамів і приблизно стільки ж рослинності з’їдає за добу. Але при високій щільності комахи змінюють поведінку та фізіологію, збираючись у гігантські зграї. На одному квадратному кілометрі може перебувати від 40 до 80 млн особин. Така зграя здатна долати до 150 км за добу, а один квадратний кілометр комах знищує до 160 тонн зеленої рослинності на день – приблизно стільки, скільки з’їдають 35 тисяч людей.
Навесні 2019 року сарана поширилася в бік Ірану, Індії та Пакистану, а також перетнула Аденську затоку й досягла Ефіопії та Сомалі. Подальше поширення безпосередньо залежало від дощів: комахи переміщалися слідом за вологими ділянками, де могли знову розмножуватися. Додатковий циклон "Паван" у грудні 2019 року продовжив сприятливий період у Східній Африці. На початку 2020 року Кенія зіткнулася з найбільшим навалою пустельної сарани за понад 70 років.
Ситуацію погіршили війни та слабкий моніторинг. Через конфлікт у Ємені фахівці не могли обстежити ключові райони розмноження. У Сомалі виникли аналогічні проблеми. Організація з боротьби з сараною у Східній Африці практично не мала ресурсів, а пандемія COVID-19 порушила постачання пестицидів і роботу міжнародних фахівців.
Вчені вважають, що подібні події можуть повторюватися. У 2018 році в північно-західній частині Індійського океану виникли одразу два циклони, а в 2019-му – вісім, що стало рекордом з 1976 року. Потепління океану та зміни кліматичних умов можуть підвищити ймовірність подібних спалахів у майбутньому.
Європу можуть накрити аномальні холоди та шторми: що відомо
Вчені повідомляють про "холодну пляму" в Північній Атлантиці на південь від Гренландії. Через танення льоду в Гренландії в океан надходить більше прісної води, що може уповільнювати циркуляцію. Повний колапс системи малоймовірний найближчим часом, однак окремі її частини можуть почати серйозно змінюватися вже в найближчі десятиліття. Це загрожує Європі більш холодними зимами, посухами та посиленням штормів.
