У Мадагаскарі, Австралії та Південній Африці мешкають павуки-вбивці, яких називають Archaeidae. Вони відомі тим, що мають видовжені "шиї" та щелепи, які клацають, як щипці. Завдяки своїй тілобудові такі істоти можуть з легкістю полювати на інших павуків. Про це пише американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс для видання Forbes.
Що відомо про цих павуків-вбивць?
Ці дивні хижаки-відлюдники переслідують ліси щонайменше з середини мезозойської ери, а їхні викопні рештки досі знаходять у Біттерфілді, М'янмі та балтійському бурштині, а також у Внутрішній Монголії (Китай).
"Їхні характерні "шиї" та іклоподібні хеліцери (щелепи) миттєво впізнаються, попри минулі віки. Але ще більш дивовижним, ніж їхнє давнє коріння, є те, що ми продовжуємо знаходити нові види і сьогодні", - розповів біолог.
Зокрема у 2024 році в Національному парку Конвей у Квінсленді виявили новий вид під назвою Austrarchaea andersoni.
Також у Мадагаскарі було виявлено 18 нових павуків-вбивць, внаслідок чого їхня загальна кількість перевищила два десятки видів.
Який вигляд мають павуки-вбивці?
За словами біолога, на перший погляд, вони не схожі на вбивць та ледве нагадують павуків.
"Сидячи на листі, павуки Archaeidae - також відомі як павуки-пелікани - нагадують крихітних механічних кранів. Їхні видовжені трубчасті "шиї" різко вигинаються вгору від тіла, закінчуючись дзьобоподібною структурою, що складається з шарнірно з'єднаних ікластих ротових апаратів, які називаються хеліцери", - пояснив Треверс.
Завдяки своїй дивній анатомічній будові павуки завдають удару, встромляючи хеліцери вниз, наче подвійні списи та утримуючи свою здобич.
"Така конструкція зводить до мінімуму контратаки, дозволяючи їм утримувати жертву, що бореться, якомога далі від власного вразливого тіла. Їхній вигляд настільки чужий, що колись вважалося, що вони давно вимерли. Потім, у 1880-х роках, вчені знайшли одного з них на Мадагаскарі. З того часу інші з'явилися в Австралії та Південній Африці", - зауважив біолог.
Справжні мисливці за здобиччю
Експерт каже, що порівняно з багатьма павуками, які використовують павутину, аби захопити здобич, павуки-вбивці є активними мисливцями, які пересуваються вночі у пошуках своєю наступної здобичі.
"Шістьма задніми ногами павуки-вбивці чіпляються за гілки або листя, а дві передні ноги повільно проносяться в повітрі, наче антени. Вони шукають вказівну лінію шовку - безшумний слід із хлібних крихт, залишений іншим павуком. Знайшовши її, вони прямують до джерела, часто висячи вниз головою, орієнтуючись у листі з моторошною точністю", - підкреслив Треверс.
Коли павуки наближаються до здобичі, то використовують свою витягнуту шию та ловгі хеліцери з іклами для точного удару. Щелепи вигинаються назовні по швидкій дузі, пронизуючи здобич й утримуючи її в підвішеному стані на безпечній відстані. Завдяки такому розділенню істота не травмується від ударів, яких може завдати інший павук.
"Ці павуки спеціалізуються на полюванні на інших павуків, у тому числі на павуків, що плетуть павутину, та наземних мешканців, залежно від виду та середовища проживання. Вони також полюють на павуків власного виду. Вбивство зазвичай швидке, і годування починається, коли здобич ще тримається на відстані витягнутої руки. У деяких випадках хижак продовжує рухатися, коли жертва все ще звисає з однієї хеліцери", - пояснив біолог.
За словами Треверса, ця стратегія є ефективною, адже замість того, аби покладатися на павутину, павуки-вбивці використовують скритність, досяжність та точність удару.
Інші цікаві матеріали про павуків
Як писав УНІАН, раніше недалеко від Антарктиди на дні океану знайшли гігантського глибоководного павука. Ці морські павуки або пікногоніди, є далекими родичами наземних павуків і можуть сягати понад 50 см у розмаху лап.
Також повідомлялось, що австралійський дослідник відкрив новий вид павуків. Йдеться про австралійських воронкоподібних павуків, які мають 9,2 см у розмаху ніг та були спіймані поблизу Ньюкасла.
