У Європі та Північній Америці дедалі більше домовласників стикаються з неприємним сюрпризом взимку: замерзанням водопровідних труб. Це особливо актуально для тих, хто перейшов на енергоефективні теплові насоси, аби зменшити рахунки за опалення та викиди вуглецю.
Як пише Indian Defence Review, з початку 2026 року почастішали звіти про такі інциденти, які раніше не траплялися в тих самих будинках під час подібних морозів. Однак проблема не в поломці обладнання, а в особливостях розподілу тепла.
Традиційні газові чи твердопаливні котли виробляють тепло в коротких інтенсивних циклах, швидко прогріваючи не тільки житлові кімнати, але й порожнини в стінах, підлозі та шафах. Натомість повітряні теплові насоси працюють стабільніше, подаючи повітря нижчої температури протягом тривалого часу. Це підвищує енергоефективність, але в старих будинках з недостатньою ізоляцією може призводити до утворення холодних зон.
Під час тривалих морозів, коли температура надворі тримається нижче нуля кілька днів поспіль, труби в цих зонах замерзають, а іноді й лопаються, спричиняючи значні збитки. Найвразливіші місця – труби вздовж зовнішніх стін, у неопалюваних підвалах, гаражах, горищах тощо.
Проблема в тому, що багато теплових насосів встановлюють у старих будинках, побудованих до сучасних стандартів ізоляції. Після 2022 року в Європі прискорився перехід на них через прагнення зменшити залежність від імпортного газу, а в США – завдяки федеральним стимулам. Однак модернізація системи опалення не усуває проблему поганої теплоізоляції самого будинку. Тривалі морози посилюють ризик, бо стабільне, але менш інтенсивне тепло не встигає прогріти периферійні зони.
Щоб уникнути проблем, експерти рекомендують прості заходи. По-перше, ізолювати водопровідні труби: використовувати пінопластові рукави чи скловолоконні обгортки для ліній у неопалюваних зонах. По-друге, герметизувати щілини біля фундаментів і місць проходження труб, аби запобігти проникненню холодного повітря.
Інші цікаві публікації на комунальну тематику
Як писав УНІАН, радянські багатоповерхівки досі складають левову частку житлового фонду в українських містах. Чим насправді відрізняються "хрущовки" від "брежнєвок", і чи справді "сталінки" кращі за низ - читайте в матеріалі УНІАН.
