Вже більше століття танки є головним символом війни та військової міці. Їхня поява на полях Першої світової війни стала поворотним моментом, який провів межу між війнами старого типу і війнами сучасності. Але протягом кількох десятиліть інженери ще шукали оптимальну концепцію застосування танків, обираючи між мобільністю, вогневою потужністю та бронею.
Як пише портал SlashGear, Panzerkampfwagen VIII Maus — один з прикладів того, до яких екстремальних експериментів вдавалися інженери. Також це наочний приклад того, чому мобільність, простота виробництва та зручність у використанні для танків є важливішими за товщину броні.
Надважкий танк Maus був результатом надсекретного проекту, ініційованого Адольфом Гітлером у 1942 році як відповідь на радянські танки Т-34 і КВ, які застали німецьку армію зненацька своєю бронею та мобільністю. Ідея полягала в тому, щоб створити "непереможний" танк, який був би абсолютно невразливим для будь-якого ворожого озброєння.
Конструюванням займалася фірма Porsche, а збирався танк на заводах концерну Krupp. У результаті вийшла надзвичайно масивна машина — вагою близько 188 тонн, з довжиною понад 10 метрів, товщиною лобової броні до 240 мм та гарматою калібром 128 мм, яку доповнювала ще одна 75-мм гармата.
Для порівняння Т-34 мав вагу 26–30 тонн, а лобова броня складала 45 мм. Важкий танк ИС-2, який СРСР використовував у пізній період війни, мав вагу 46 тонн, а лобову броню у найтовщому місці – 120 мм.
Вся та міць, якою конструктори наділили Maus, справді робила його практично невразливим для тодішніх танкових і протитанкових снарядів. Але машина вийшла настільки важкою та повільною, що була майже непридатною до використання. Танк мав мізерну максимальну швидкість — лише 20 км/год на шосе, надмірну витрату пального та не міг перетинати мости через свою абсурдну вагу. Його транспортування було кошмаром — доводилося розбирати на частини й везти по рейках.
До кінця війни німці встигли збудувати лише два прототипи: один із двигуном, інший — без. Жоден не встиг взяти участь у бойових діях. У травні 1945 року екіпаж підірвав один танк, щоб він не дістався союзникам, але його корпус згодом об’єднали з вцілілою баштою другого зразка. Цей єдиний уцілілий Maus сьогодні зберігається у танковому музеї "Кубинка", в Росії.
Загалом Maus став символом хибного підходу - ставки на розміри і вогневу міць без врахування логістики й тактичної гнучкості. Його історія — яскравий приклад того, як надмірні інженерні амбіції пішли всупереч реальній військовій стратегії та банальній практичності.
Інші цікаві матеріали про зброю
Як писав УНІАН, не так давно російські окупанти "винайшли" гранати XVII століття з гнотовим підпалом. Йдеться про вибухові пристрої круглої форми, які активуються шляхом підпалу вогнепровідного шнура. Потім цей запалений пристрій треба кидати в бік противника.
Також ми розповідали, у чому полягає складність перехоплення балістичних ракет.
