REUTERS

В Україні вже майже рік не може запрацювати жоден фінансовий стимул для декарбонізації промисловості. Водночас на початку квітня 2021 року Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів презентує проект другого Національного визначеного внеску (НВВ2), за яким планує скоротити викиди парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року.

Про це пише видання "Економічна правда" У статті «Зелена Металургія: чому в Україні не працює жоден фінансовий стимул для декарбонізації промисловості».

Як зазначає видання, мінімальний обсяг інвестицій для всіх секторів української економіки для виконання НВВ2 становить 102 млрд євро до 2030 року. Однак джерела фінансування в документі не вказані. Таким чином, промисловці залишилися наодинці з проблемою декарбонізації, їм не запропоновано жодного фінансового стимулу.

"Українські металурги мають подолати довгий шлях до вуглецевої нейтральності. Втім, практика розвинених країн - Японії, Австралії, Великої Британії - показує, що без фінансових стимулів держави процес декарбонізації не зрушить з місця», - пише ЕП.

Зараз в Україні єдиним законодавчо закріпленим стимулом для металургії зменшувати викиди СО2 є норма про зелену електрометалургію. Для підприємств, викиди СО2 яких будуть відповідати європейським цільовим показникам - до 250 кг СО2 на тонну сталі, надаватиметься невелика знижка на електроенергію, приблизно 5-7%. Однак з моменту прийняття цієї норми пройшов майже рік, а уряд досі не зміг розробити підзаконні акти для її реалізації. Тому навіть цей єдиний стимул в Україні не запрацював.

За словами експерта з питань кліматичної політики Центру екологічних ініціатив «Екодія» Анни Акерман, перешкодою для «озеленення» металургії в Україні є слабка Державна екологічна політика.

Якби екомодернізація була реальним пріоритетом, уряд мав би стимулювати промисловців, додає заступник голови Комітету Верховної Ради з питань розвитку економіки Дмитро Кисилевський.

До речі, Україна має успішні приклади такої екологічної модернізації, яка відповідає вимогам European Green Deal. Її приватні інвестори робили самостійно. У Дніпропетровській, Запорізькій та Донецькій областях працюють п'ять електросталеплавильних підприємств, побудованих 10-15 років тому. Це "ІНТЕРПАЙП сталь», «Електросталь», «Енергомашспецсталь», «Дніпроспецсталь»і "Азовелектросталь".

Денис Морозов, перший заступник генерального директора "Інтерпайп", розповідає, що компанія зробила найбільшу екологічну інвестицію в українську промисловість за роки незалежності країни. "Це будівництво інноваційного електросталеплавильного комплексу "Інтерпайп сталь" із суміжними виробництвами загальною вартістю $1 млрд, який відповідає всім екологічним вимогам Євросоюзу. Новий завод дозволив закрити застаріле, екологічно брудне мартенівське виробництво сталі. В результаті викиди СО2 знижені в десять разів, споживання газу - у вісім разів", - стверджує він.

"Показово, що в туристичному центрі Італії, місті Удіне (10 км від Венеції), розташований метзавод, який є абсолютним аналогом «Інтерпайп сталі». Він не відлякує туристів і не впливає на навколишнє середовище. Можливо, в Україні згодом буде ще кілька таких "Венецій", але з недбалим підходом уряду до фінансових стимулів екомодернізації доведеться чекати дуже довго", - констатує ЕП.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram