Сьогоднішні російські удари по енергетичній інфраструктурі загрожують стабільності постачань світла, води та тепла в містах — від локальних відключень до ризиків масштабніших перебоїв цієї зими. В інтерв'ю УНІАН перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко проаналізував масштаби пошкоджень, готовність системи захисту та можливі регіональні обмеження на електропостачання, наголошуючи на важливості захисту критичної інфраструктури та зваженому підході до прогнозів.
Сьогоднішня ситуація з російськими обстрілами, коли навіть частина столиці України довгий час без світла, води, з порушенням роботи метро це своєрідний дзвіночок – передвісник можливого блекауту цієї зими?
Я блекаут розглядаю як загальнонаціональний. Не вважаю доцільним застосовувати це слово в локальних ситуаціях. Зрозуміло, що йдеться про обмеження живлення. Але не варто поспішати з висновками. Треба аналізувати, що прилетіло, куди і які пошкодження нанесено. Але коли дізнаєшся, що дрони побили блочні трансформатори, то тут виникають питання чому вони не захищені за три роки війни. Коли балістична ракета прилітає на станцію, то це та ситуація, коли захиститися практично не можливо. Тут ключовим є ППО. А от дрони, які розбили трансформатор, це вже питання щодо його захисту. Це питання до Київтеплоенерго і до КМДА.
Можемо констатувати, що через удари в ніч з 9 на 10 жовтня значна частина столиці залишилася без світла, води, виникли проблеми з транспортом. Наслідки для міста досить серйозні. Але все ж це блекаут локальний. Такі ж локальні проблеми в Чернігові, в Шостці, де люди були без світла і газу. Блекаут з точки зору розвалу єдиної енергосистеми? Не думаю, що така загроза зараз реальна, хоча сьогодні були удари Росії саме по українській генерації і якась частина її "відвалилася", тобто не дає потужності. На сьогодні система стала з профіцитної дефіцитною, може не вистачати ресурсів і в певних регіонах можуть вводитися обмеження щодо постачання електроенергії, тобто будуть графіки, оскільки потужностей не вистачає на всіх. Але про блекаут йдеться тоді, коли взагалі армагедон, неконтрольований стихійний розвал енергосистеми.
А от про регіональні обмеження на використання електроенергії вже реальність і ймовірно вони будуть й надалі. Це залежить від того наскільки буде ефективний захист енергосистеми під час російських обстрілів.
Росіяни почали цілеспрямовано наносити удари по об'єктах інфраструктури, щоб позбавити українців світла, води, газу.
Але це не нове. Росіяни як і раніше б'ють по генерації і по мережах. По газових сховищах росіяни били також і раніше, зокрема, минулого року. По видобутку газу почали бити на початку 2025 року. Зараз вони продовжують це робити. Тут треба ставитися досить зважено до всіх панічних заяв політиків і навіть спеціалістів. Це не значить, що йдеться про повне знищення. Вони б'ють по певних об'єктах, вони хочуть викликати в нас дефіцит газу. Це не спричинить катастрофу, але певні обмеження взимку по газу будуть. Але в нас є можливість імпортувати з Європи в сховища газ. Головне, щоб наша ГТС була захищена, щоб цей газ можна було прокачати
Кожну воєнну зиму ми зустрічаємо з побоювання, що комунальна інфраструктура може не вистояти.
Ми готові до зими. Тут питання до того наскільки ворог готовий до руйнувань. Якщо прилітатимуть ракети, то всі наші зусилля будуть марні. Свої завдання енергетики виконали, але по укриттях енергооб'єктів є багато питань. Ця програма провалена. За це мають відповідати колишні керівники "Укренерго" і Агенції з відновлення. Були прорахунки і неправильні управлінські рішення і на рівні уряду.
Зараз українці хочуть серйозну відповідь для Росії, щоб і Москва побула без світла і води.
Обмін ударами це як в боксі. Але тут встоїть той, в кого більша вага, довші руки і більший запас потужності. Розумію, що в нас іншого виходу немає і потрібні удари у відповідь. Але наслідки можуть бути дуже серйозні. Треба розуміти, що Росія це все ж таки ресурсна країна, коли вони своїх солдат не рахують, й інші ресурси також, особливо за підтримки Північної Кореї, Китаю. Тому, я розумію українців, які хочуть відплати для росіян, але треба усвідомлювати загрози.
Ви песиміст чи оптиміст щодо проходження Україною цієї зими?
Я реаліст. Зима буде дуже важка. Але лякати катастрофами зайвий раз не треба. Будуть проблемні дні, тижні в регіонах. Ситуація показує, що боротьба з російськими ракетами і дронами не така ефективна як би нам хотілося. Сьогодні системи "Петріот" в Києві відбивалися як могли. Антидронова оборона не спрацьовує на повну. Чи може бути якийсь більший захист об'єктів? Вже є як є, щось зараз добудувати терміново не вийде. Тут хіба залишається ріпу чесати, що ми робили три роки, куди гроші діли, що так відбувається.
Олексій Кучеренко — український політик. Освіту здобув у Київському природничо-науковому ліцеї №145, а потім закінчив факультет кібернетики Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «прикладна математика». Має ступінь магістра державного управління, є кандидатом соціологічних наук та академіком Української муніципальної академії.
У політичній діяльності Кучеренко обіймав посаду голови Запорізької облдержадміністрації (2000–2001), а також міністра з питань житлово-комунального господарства в уряді Юлії Тимошенко. Чотири рази обирався народним депутатом України — у III, V, VI та IX скликаннях, представляючи різні політичні сили, зокрема блоки «Наша Україна» та «Батьківщина».
З 2007 року очолює всеукраїнську громадську організацію «Спілка власників житла України». У Верховній Раді IX скликання обіймає посаду першого заступника голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
