Вчора в Ірпінському міському суді було знято всі обвинувачення з колишнього ректора Податкової Академії Петра Мельника. Кримінальну справу закрили, Мельника визнали невинуватим.
Також знято раніше нанесений арешт на майно Мельника, а це - десятки об’єктів нерухомості: квартири, будинки, земельні ділянки у Києві, Ірпені, на Івано-Франківщині. Виявилося, що у Мельника був навіть один мільярд доларів Зімбабве. Це майже 3 мільйони американських доларів.
Петра Мельника звинувачували в хабарництві. Це найменше, що могли йому інкримінувати, враховуючи, скільки бюджетних коштів він «розпиляв» за старої влади, як кришував дерибан і подальшу вирубку під забудову рекреаційної зони Біличанського ліса, як орудував на виборчих дільницях з метою фальсифікації волевиявлення на своєму окрузі. Не зупинявся ні перед чим, навіть, якщо треба для цього силоміць виштовхати жінку-депутата. Всі пам'ятають, як це одоробло виносило з виборчої дільниці Іру Геращенко в 2012 році.
Я була в селі Дмитрівка, де він мешкає. В 12-му році, перед виборами, він зробив дорогу, аби сподобатися людям. Але спекуляції і підкуп вже не проходять. Дідусь, що пас кіз, сказав мені: «Він цю дорогу не за свої власні кошти зробив. Зробив за ті гроші, що в нас і вкрав, аби потім стати депутатом і вкрасти ще більше». Те саме мені казали всі перехожі, вказуючи на розкішну нерухомість місцевого багатія і нардепа. Люди розповідали про все: що є в Ірпіні, про кума і сусіда-прокурора, про нерухомість сина і дружини, про корупційні оборудки в Академії…
Тепер він вже не депутат. Бабло не перемогло добро. Люди порозумнішали. Мельник лишився, натомість, в старих стереотипах поведінки, де йому все можна і нема обмежень.
Весь цей час ми спостерігали низку детективно-театральних історій за участі екс-ректора. У 2013 році в залі Печерського суду Мельник феєрично і артистично вдавав напівмертвого, аби уникнути покарання, хоча лікарі казали, що ніяких страшних діагнозів йому не ставили. Потім - ганебна втеча з-під домашньої варти з пошкодженням електронного браслета. За одне це він мав би понести кримінальне покарання.
Але ні. Вчора суд його виправдав, закрив кримінальну справу і повернув йому все! Все, що нажито «непосильною працею»? Особливу увагу у рішенні суду привертає абзац «майно, а саме:...» І далі - цілий список олігарха! Цікаво, якби він не брав хабарі і не кришував нелегальний бізнес, скільки століть він мав би працювати чесним ректором і чесним депутатом, аби здобути все це? Питання риторичне.
Тепер питання до правосуддя. Навіть за дрімучих часів Януковича судді не наважилися ухвалити настільки неправове і настільки ганебне рішення. Запам'ятайте імена суддів Аніпка С.В., Мікуліна А.В., Кухленко Д.С.
Вчорашнє рішення - плювок в очі всьому суспільству і наруга над самою ідеєю справедливості. Його можна оскаржити в Апеляційному суді, але мені соромно, що такі рішення взагалі приймаються в країні, яка пережила Революцію Гідності.
Ольга Червакова, громадський діяч, журналіст, народний депутат України
