 |
| Богдан ДАНИЛИШИН |
Пре це йдеться у коментарі міністра, наданому агентству УНІАН.
Міністр зазначає, що інфляція в березні у розмірі 3,8% сформувалася, головним чином, під впливом прискореного зростання цін на продукти харчування, питома вага яких у споживчому кошику становить 52%.
Серед основних причин зростання цін на продовольчі товари Б.ДАНИЛИШИН назвав, насамперед, зростання цін на сільськогосподарську продукцію через скорочення її внутрішнього виробництва.
Так, у 2007 році валовий збір зернових культур зменшився на 15,5%, соняшнику – на 21,6%, цукрових буряків – на 23,9%, картоплі та овочів – на 2% та 15% відповідно.
Пропозиція молока скоротилася на 8%, а зростання цін реалізації сільськогосподарської продукції у 2007 році становило 38%.
“Вагомою причиною є і зростання висхідних цінових трендів на агропродукцію на світових ринках. Зокрема, ціна пшениці у січні-лютому 2008 року зросла на 19,8%, за 2007 рік – у 1,9 рази”, - зазначив міністр.
Як ідеться у коментарі Б.ДАНИЛИШИНА, провідним чинником інфляційних процесів в Україні є інфляція витрат, на формування якої впливають ряд факторів. Серед них: підвищення цін на природний газ і нафту; підвищення заробітної плати працівників із перевищенням темпів зростання продуктивності праці (зростання реальної зарплати у січні 2008 року становило 14,1%, в цілому у 2007 році – 12,5%, в той час, коли продуктивність праці зросла на 6,9%); підвищення вартості транспортування та мультиплікативне зростання усіх матеріальних витрат.
Також у січні-лютому відбулося суттєве зростання споживання населенням, на що вплинуло як прискорене зростання доходів, так і “підігрів” споживчого попиту з боку банківської системи через кредитування. Обсяги кредитування фізичних осіб у січні – березні поточного року зросли на 14,4% (або 22,4 млрд. грн.), водночас реальне зростання ВВП становило лише 5,8% (у січні-лютому).
“Таким чином, зростання доходів та споживання населення носить постійний характер, в той час як для пропозиції вітчизняної сільськогосподарської продукції характерні суттєві коливання, що на певних проміжках часу призводить до виникнення значних дисбалансів між обсягами попиту та пропозиції і порушення загальноекономічної рівноваги”, - зазначив Б.ДАНИЛИШИН.
Також міністр наголосив, що в результаті динамічного скорочення розриву у рівні ВВП на одну особу населення в Україні і країнах Євросоюзу відбувається відповідне наближення рівнів внутрішніх цін до світових.
Разом з цим, за даними статистичного бюро Eurostat, інфляція у 15 країнах, що входять до складу єврозони, у 2007 році становила 3,1% порівняно з 2,2% у 2006-му, а в березні 2008 року – 3,5% (у річному обчисленні), що є найвищим показником за всю історію існування єдиної європейської валюти.
Б.ДАНИЛИШИН підкреслив, що Європейська комісія у січні 2008 року переглянула свої прогнози щодо інфляції в зоні євро (з 2,1% до 2,6%) у зв’язку з різким зростанням цін на продовольчі товари та паливо.
“На фоні безпосереднього зростання вартості імпортованих товарів девальвація гривні відносно євро додатково призводить до подорожчання імпортованих з країн Європи товарів”, - зауважив Б.ДАНИЛИШИН.
Також суттєвим фактором прискорення динаміки цін, на думку міністра, є високі інфляційні очікування у суспільстві. “На жаль, інфляційні настрої підігріваються політичними опонентами через ЗМІ”, - заявив Б.ДАНИЛИШИН.
За його словами, уряд у короткостроковому періоді зосереджуватиме увагу на недопущенні необґрунтованого зростання цін (тарифів) на окремі товари і послуги, у тому числі соціально значущі, а також проявів недобросовісної конкуренції та зловживання монопольним становищем.
Дії уряду, зазначив Б.ДАНИЛИШИН, у довгостроковому періоді будуть спрямовані на зменшення енерговитрат вітчизняної економіки та її залежності від кон’юнктури світового енергоринку, на розвиток фінансових інструментів і фондового ринку, необхідних для ефективного перерозподілу тимчасово вільних активів для активізації інвестиційної діяльності та модернізації економіки.
Також, за словами міністра, передбачається уникнення надмірного розширення грошової пропозиції, підтримання стабільності національної валюти та недопущення додаткового тиску на попит з боку бюджетних витрат.
