REUTERS

Події тижня: версія читачів УНІАН - перші деталі щодо скасування АТО, Порошенко в гостях у Трампа і конфуз Путіна в США

22:29, 23.06.2017
13 хв.

Найбільше на цьому тижні наші читачі цікавилися, чим влада хоче замінити АТО, стежили за зустріччю Порошенка з Трампом і сміялися над Путіним, який попався на відвертій брехні. При цьому вони пропустили загострення «сміттєвої війни» у Львові та затримання головного редактора «Страна.юа» за звинуваченням у здирництві.

Тиждень був досить цікавий і насичений подіями, але про все по порядку. Наші читачі уважно стежили за розвитком подій про деокупацію Донбасу ще минулого тижня - історія з пошуками альтернативи АТО почалася із заяви глави РНБО Турчинова про те, що формат необхідно міняти, оскільки він вже давно не відповідає ситуації, що на даний момент склалася. В умовах відсутності будь-якої конкретики, тоді ж і з'явилися перші припущення про те, як саме буде здійснюватися деоккупація.

На цьому тижні ситуація трохи прояснилася, але відповідей на всі питання поки не прозвучало. Згідно з опублікованою в ЗМІ (офіційно не підтвердженою, але і не спростованою) концепцією, ключовим пунктом майбутнього законопроекту є надання президенту України права застосовувати Збройні сили та інші військові формування в Луганській і Донецькій областях. На даний момент законодавство визначає лише дві підстави для застосування військ - це стан війни і АТО. Крім того, президенту дається право оголошувати режим воєнного стану на території цих двох областей.

Відео дня

Ще одна норма - вже законодавче визначення непідконтрольних Києву територій «тимчасово окупованими». Цей правовий режим регулюється законом, який Верховна Рада ухвалила 15 квітня 2014 року після окупації Росією Криму. Тут, правда, є цікавий нюанс - в концепції не вказано, ким саме окуповані окремі райони Донецької і Луганської областей. Також зміст документу не надає відповідей на основне питання - яким саме чином Україна буде домагатися звільнення тимчасово окупованих територій.

Згідно трактовки нардепа і координатора групи «Інформаційний опір» Дмитра Тимчука, АТО пропонують замінити по суті військовою операцією, якою керує не СБУ (як зараз, в режимі АТО), а Оперативний штаб. А обговорюваний законопроект - це наша «гібридна відповідь» Росії, що дозволяє використовувати українську армію для визволення окупованих росіянами територій без юридичного стану війни з РФ.

У свою чергу, заступник міністра з питань окупованих територій Георгій Тука запевнив, що прийняття закону про деокупацію Донбасу не означає, що на наступний день Україна почне повномасштабну війну, оскільки в преамбулі законопроекту чітко написано про прихильність мирному вирішенню проблеми і послідовності відповідно до Мінських домовленостей.

Судячи із заяв чиновників, причетних до розробки законопроекту, він за своєю суттю вже практично вилизаний і узгоджений. Причина невнесення його в Раду на цьому тижні тільки одна - Порошенку необхідно узгодити його ключові положення з США і ЄС, оскільки, при всьому бажанні зробити по-своєму, без такого узгодження нічого не вийде. З великою ймовірністю, чорновий варіант документа вже побачили у Вашингтоні, він же обговорювався на зустрічі з Порошенком з Меркель. З огляду на той факт, що Рада скоро розбігається на канікули і приймати законопроект треба швидше, результати переговорів можуть бути зрозумілі вже на початку наступного тижня.

Ангела Меркель и Петр Порошенко в Брюсселе / фото twitter.com/STsegolko

Власне, візит Порошенка до США і зустріч з Трампом стали ще однією важливою темою, що зацікавили наших читачів на цьому тижні. У цій історії є низка як позитивних моментів, так і негативних. Справа в тому, що незважаючи на очевидний успіх української дипломатії, якій вдалося домовитися і організувати цей візит, до самого останнього моменту не було зрозуміло, чи відбудеться зустріч з Трампом - станом на вечір 19 червня в Білому домі могли підтвердити зустріч Порошенко тільки з віце -президентом США Майком Пенсом.

Але пізно ввечері, коли Порошенко вже летів над США, з'явилося повідомлення Білого дому такого змісту: «Президент (Дональд Трамп, - УНІАН) зустрінеться з радником з питань національної безпеки МакМастером і приїде на зустріч віце-президента Майкла Пенса з президентом України Петром Порошенком» . Тут варто звернути увагу на кілька моментів. Перший - зазвичай зустрічам глав держав передує довга і копітка робота різних служб, погоджують теми, які будуть обговорюватися в рамках зустрічі, тексти документів, які можуть бути підписані за її підсумками і так далі. Рішення Трампа зустрітися з Порошенком за кілька годин до його прибуття свідчить про те, що ніякої подібної роботи американською адміністрацією особливо проведено не було. Другий - цікавий сам формат заяви - виходячи з повідомлення Білого дому випливало, що Трамп просто загляне на зустріч Порошенка з віце-президентом ...

Сторони на зустрічі обмежилися лише загальними фразами і компліментами на адресу один одного. За підсумками переговорів Порошенко заявив, що отримав тверду підтримку з боку США щодо суверенітету і територіальної цілісності України, а також підтримку в продовженні реформ. Білий дім у своїй заяві також обмежився загальними фразами про те, що «Трамп зустрівся сьогодні з президентом України Петром Порошенком, щоб обговорити мирне врегулювання конфлікту на сході України, порядок денний реформ президента Порошенка і зусилля в боротьбі з корупцією».

REUTERS

Про низьку зацікавленість американської сторони може свідчити як самотній підсумковий брифінг нашого президента на галявині перед Капітолієм, так і питання, яке прозвучало під час зустрічі американської преси, після короткої промови двох президентів. Так, американські журналісти попросили Трампа прокоментувати не результат зустрічі з українською стороною, а смерть американського студента, засудженого в КНДР до 15 років каторги і відпущеного назад на батьківщину в стані коми.

Втім, стверджувати, що візит став провалом, теж не можна. Треба просто віддавати собі звіт в тому, що, на даний момент, Україна і її проблеми не є пріоритетною темою на порядку денному адміністрації Дональда Трампа. Факт того, що президент США викроїв час для зустрічі і спілкування з Порошенком, тим самим, засвідчивши свою підтримку Україні, досить важливий сам по собі. Та й можливість особисто донести до Трампа свою позицію з приводу хвилюючих нас проблем напередодні можливої ​​зустрічі Трампа і Путіна в рамках саміту G20 - теж дорого коштує.

Можна, звичайно, говорити про те, що цією зустріччю Трамп вирішував і свої внутрішні проблеми, пов'язані з бажанням показати свою жорстку політику на російському напрямку. Відмовся від він зустрічі з Порошенком, це дало б новий привід його супротивникам звинуватити його в симпатіях до Москви.

За підсумком, можна припускати, що адміністрація Трампа поки не бажає і не буде брати більш активну участь у врегулюванні ситуації на сході України, вважаючи за краще віддати ініціативу в рішенні цього питання своїм партнерам в Європі, куди Порошенко і відправився відразу після зустрічі у Вашингтоні.

Не пропустили наші читачі і конфуз, який трапився з президентом РФ Путіним. Цей збирач «землі російської» зганьбився, видавши роботу американських бойових вертольотів Апач в Афганістані за бойову операцію російських Мі-28Н в Сирії.

Цю казку про «роботу нашої авіації» він розповів американському режисерові Оліверу Стоуну під час зйомок фільму про себе коханого. Пильні користувачі відразу ж помітили підступ, зазначивши, що відео, де американські ракети Hellfire знищують талібів, вже давно гуляє по мережі.

При цьому на американське відео, показане Путіним під виглядом російського, були накладені переговори українських пілотів, які працювали під Донецьком в 2014 році.

Пізніше Пєсков пояснив, що Путін брехав несвідомо, а підставили його бійці міністра оборони РФ Сергія Шойгу - оскільки ці матеріали є частиною доповіді Мінборони Путіну. Тепер стає зрозуміло, чому царьок, який засидівся в Кремлі, такий зухвалий: підлеглі вже давно створили йому альтернативну реальність, де його з ранку до вечора напихають казками про успіхи російської зброї і великої Росії, яку боїться і поважає весь світ.

REUTERS

А якщо серйозно, то цей казус змушує замислитися про якість інформації, яка доходить до президента ядерної держави, на підставі якої коли-небудь можна зробити фатальну помилку для всього світу.

На цьому тлі наші читачі пропустили загострення «сміттєвої війни» між мером Львова Андрієм Садовим та Банковою. Тягнеться ця історія ще з часів обвалу на Грибовицькому звалищі і його закриття. Після інциденту на сміттєвому полігоні більше року тому, вивозити львівське сміття довелося в інші регіони країни. При вивезенні відходів Садовий зіткнувся з проблемою - інші полігони категорично відмовлялися приймати чуже сміття. Львівський мер і його політсила в своїх проблемах весь цей час звинувачувала адміністрацію Порошенка, мовляв, таким чином вони знищують політичний рейтинг можливого суперника на президентських виборах. У свою чергу, у Порошенка відкрито глумилися на Садовим, звинувачуючи його в нездатності вирішувати проблеми Львова. Як би там не було, заручником політичних інтриг стали звичайні жителі Львова, які задихаються від смороду на переповнених сміттям вулицях і страждають від нашестя комах і появи щурів.

На цьому тижні на допомогу Садовому прийшли його колеги по «Самопомочі», які оголосили про голодування під стінами Адміністрації президента. Спочатку голодувати почав керівник парламентської фракції «Самопоміч» Олег Березюк, пояснивши своє рішення протестом проти «свавілля центральної влади в Україні в XXI столітті». Трохи пізніше до нього приєдналася колега по фракції і віце-спікер Ради Оксана Сироід.

До конфлікту підключився глава уряду Гройсман, пафосно заявив, що, мовляв, раз мер Львова не здатний вирішити проблему сміття, то львів'яни не повинні від цього страждати і доручив вирішити проблему віце-прем'єру Геннадію Зубко. Той браво «взяв під козирок» і заявив, що вихід з ситуації, над якою безглуздий Садовій б'ється ось уже рік, є.

Садовій в розпачі заявив, що приймає ультиматум центральної влади і передає функції управління вивезенням твердих побутових відходів і підприємство «Львівспецкомунтранс» обласній владі. Після чого, як за помахом чарівної палички, львівське сміття почало активно збиратися і вивозитися на сусідні полігони. Ті самі, які, поки вивезення сміття лежало на плечах Садового, категорично відмовлялися його приймати.

REUTERS

Загалом, далі додумуйте самі. Особисто я вважаю, що в цій ситуації «хороші» всі. Садовому зі своїми колегами треба було не грати в політичні ігри, а більше займатися проблемами міста до того, як стався обвал на Грибовицькому звалищі. Ну, а про центральну владу, яка вирішила за допомогою сміття убити рейтинг Садового навіть говорити не хочеться. Сподіваюся, під уламками цієї «сміттєвої війни» будуть поховані рейтинги як перших, так і других. Чума на обидва ваші будинки, як то кажуть.

Чомусь непоміченою наші читачі залишили ще одну історію, через яку вся фейсбук-громадськість і журналістська тусовка ось уже другий день стоїть на вухах. Головним порушником спокою став відомий в політичних і журналістських колах екс-головний редактор газет «Сегодня» і «Вести», а нині -керівник сайту «Страна.юа» Ігор Гужва.

Все почалося з того, що ввечері 22 червня його затримали після обшуків в редакції видання «Страна.юа». На своїй сторінці в Facebook генпрокурор України Юрій Луценко, почавши своє повідомлення з уїдливих слів «добрехався, нарешті, доправди», заявив, що Гужва затриманий в рамках справи за звинуваченням у вимаганні у народного депутата 20 тисяч доларів за неоприлюднення компрометуючих матеріалів.

Пізніше лідер радикалів Олег Ляшко повідомив, що Гужва, затриманий за підозрою у вимаганні та отриманні 10 тисяч доларів, вимагав ці гроші нібито за неоприлюднення компромату на його соратника - нардепа Дмитра Лінько, котрий в коментарі журналістам підтвердив, що «у вимаганні та шантажі брав участь особисто головний редактор видання «Страна.юа» Гужва». Сам же Гужва назвав ці звинувачення класичною «підставою», а своє затримання «заздалегідь спланованою провокацією» проти нього і видання, яким він керує.

Вести

Не хочеться тут розтікатися думкою по древу, розмірковуючи, хороший Гужва чи поганий, наскільки він «ватник» і чи є представником горезвісної «п'ятої колони» в Україні. Про це кожен, хто знайомий з його діяльністю, давно склав свою думку. Але коли головного редактора «опозиційного» або «антиукраїнського» - як кому зручно - ЗМІ затримують в рамках досить мутної справи, в якій купа незрозумілих нюансів і нестиковок, а коментує справу, в якій фігурують смішні десять тисяч доларів, цілий Генеральний прокурор, це наштовхує на неприємні думки, що за Гужву взялися не за вимагання, а за те, що він дуже псував комусь настрій.

Загалом, за цією справою треба пильно стежити.

Всього вам доброго і хороших новин!

Микола Кондратенко, головний редактор веб-проектів УНІАН

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся