"Найголовніше, що Європейський суд з прав людини юридично визнав, що в Україні є люди, які переслідуються за політичними мотивами", - сказав С.Власенко.
Саме тому, за його словами, скарга Ю.Луценка в частині ст. 18 Європейської конвенції з прав людини була задоволена.
С.Власенко переконаний, що тепер Вищий спеціалізований суд, який виконує функції касаційної інстанції, не може не взяти до уваги рішення Європейського суду з прав людини. Також, на його думку, касаційний суд має скасувати незаконне рішення апеляційного суду.
Захисник Ю.Тимошенко переконаний, що це рішення Європейського суду з прав людини також матиме суттєві наслідки для всіх інших політичних в'язнів.
"Я переконаний в тому, що і у скарзі Ю.Тимошенко Європейський суд врахує рішення щодо скарги Луценка проти України і також визнає політичний характер переслідування лідера української опозиції та інших політв'язнів", - зазначив С.Власенко.
***
Як повідомляв УНІАН, 3 липня Європейський суд з прав людини визнав порушення у справі Ю.Луценка і присудив йому 15 тисяч євро компенсації від України.
Суд, зокрема, визнав шість порушень Конвенції прав людини під час розгляду справи Ю.Луценка в Україні.
Так, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, визнано порушення параграфу першого статті 5-ї Конвенції прав людини щодо його арешту. На думку суду, арешт Ю.Луценка не був належним чином вивченим судом. Крім того, Євросуд встановив, що арешт Ю.Луценка “не був необхідним для попередження скоєння ним злочинів, чи втечі після цього”.
"Суд вирішив, що арешт Ю.Луценка був безпідставним і, таким чином, скоєним в порушення параграфу 1 статті 5 Конвенції", - написано у прес-релізі суду.
Щодо утримання Ю.Луценка під вартою, то Європейський суд з прав людини висловив сумнів у адекватності рішення про арешт Ю.Луценка для примушування його швидше знайомитися з матеріалами кримінальної справи проти нього. При цьому суд погодився з оцінками Ю.Луценка щодо того, що підстави для його арешту та утримання під вартою суперечили українському законодавству, яким визначається, що ознайомлення зі справою є правом, а не обов’язком обвинуваченого.
Євросуд з прав людини також зазначив, що аргументи українського уряду щодо того, що, перебуваючи на свободі Ю.Луценко міг чинити тиск на свідків через інтерв’ю в засобах масової інформації, не були належним чином пояснені українським урядом.
"Суд вирішив, що за обставин цієї справи не було виправдань для позбавлення Ю.Луценка свободи на користування правом свободи слова, що не є складом злочину”, - написано у повідомленні прес-служби суду.
Таким чином, Суд також визнав порушення параграфу 1 статті 5-ї Конвенції з прав людини щодо утримання Ю.Луценка під вартою, термін якого також не був встановлений українським судом.
Європейський суд з прав людини також дійшов висновку, що під час арешту Ю.Луценко не був поінформований щодо наявності подання про його арешт, підготовленого Генеральною прокуратурою у зв’язку з першою кримінальною справою проти колишнього міністра. Про це Ю.Луценку стало відомо лише через 20 годин після затримання, що, на думку Європейського суду з прав людини, є порушення параграфу 2 статті 5-ї Конвенції з прав людини.
Європейський суд також дійшов висновку про порушення параграфу 3 статті 5-ї Конвенції з прав людини, оскільки українські суди не вивчили законність затримання Ю.Луценка і не забезпечили судового контролю за цим процесом.
Європейський суд з прав людини також встановив порушення параграфу 4 статті 5-ї Конвенції з прав людини, що виявилося у відмові апеляційного суду розглянути без пояснення причин скаргу Ю.Луценка на його затримання, а також – у відсутності будь-якої адекватної відповіді на запит низки членів парламенту про звільнення Ю.Луценка під заставу.
Європейський суд також відзначив справедливість обвинувачень Ю.Луценка у політичному характері процесу проти нього.
“Беручи до уваги, що він був одним з опозиційних лідерів, зрозуміло що справа Ю.Луценка притягла значну увагу. Обвинувачений у зловживанні владою, він мав право на відповідь на такі звинувачення через ЗМІ”, - написано в прес-релізі суду.
Суд звернув увагу на той факт, що прокуратура назвала спілкування Ю.Луценка з представниками ЗМІ однією з причин його арешту.
Ю.Луценко звернувся до Європейського суду з прав людини 21 січня 2011 року. Він, зокрема, оскаржував необґрунтоване та незаконне затримання, а також те, що він не був поінформований про причини свого арешту.
17 квітня Палата суддів Європейського суду з прав людини провела публічні слухання за цією скаргою.
