Як повідомляє ВВС Україна, серед порад – активніше боротися з торгівлею людьми, поліпшити ситуацію з правами жінок, налагодити розслідування випадків тортур та ефективніше протидіяти ксенофобії і расизму.
Слухання по Україні відбулося у Женеві в рамках нового механізму Ради ООН з прав людини – Універсального періодичного огляду (УПО).
Рекомендації ґрунтувалися на зведеному звіті ООН про права людини в Україні, а також на доповідях неурядових організація, серед яких Міжнародна амністія, Українська Гельсінська спілка, Репортери без кордонів та Донецький меморіал.
У середу український уряд представив у Женеві свою національну доповідь про дотримання прав людини в Україні, визнавши проблеми в цій сфері.
Країни-учасниці ООН порадили Україні спрямувати зусилля на боротьбу із торгівлею людьми (Литва, Ірак, Індонезія, Єгипет, Італія, Ірландія), поліпшити ситуацію з правами жінок та гендерною рівністю (Казахстан, Малайзія, Камбоджа, Бангладеш, Алжир, Словенія), працювати над дотриманням прав дитини (Казахстан, Індія, Куба) та краще захищати дітей від сексуальної експлуатації (Єгипет, Італія).
Під час УПО йшлося про необхідність забезпечити в Україні захист біженців та осіб, що шукають притулку (Ірак, Мексика), дотримання прав ув'язнених, (Італія, Швеція), запровадження незалежного механізму розслідування тортур (Естонія, Мексика, Канада, Іспанія, Корея) .
Україну закликали боротися із поширенням ВІЛ/СНІДу у місцях неволі (Марокко), вдосконалити і впровадити антидискримінаційне законодавство (Індія, Португалія, Чехія), ефективніше протидіяти ксенофобії і расизму (Іран, Куба, Китай, Туніс), реформувати прокуратуру (Іспанія) та розширювати освітні можливості мовами нацменшин (Румунія, Молдова).
Естонія порадила ухвалити закон про свободу мирних зібрань, який відповідає міжнародним стандартам, а ряд європейських країн і Чилі закликали поліпшити ситуацію зі свободою слова і захистом прав журналістів.
Європейські країни також висловили занепокоєння переслідуванням в Україні за ознакою сексуальної орієнтації та ініціативами українського парламенту, які, за словами представників європейських країн, дискримінують ЛГБТ-спільноту.
Австралія, Швейцарія, Бельгія, Литва, Канада, Австрія та Польща заявили про порушення Україною права на справедливий суд та політично мотивовані переслідування екс-посадовців Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших.
Уповноважений українського уряду у справах Європейського суду з прав людини Назар Кульчицький у коментарі ВВС сказав, що питання про те, котрі рекомендації Україна прийме, погоджуватиметься в Києві з Кабінетом міністрів.
За словами Н.Кульчицького, "до цього треба підходити відповідально, оскільки будь-які ухвалені рекомендації стають міжнародним зобов’язанням держави. Ми не можемо дозволити ситуацію, коли ми приймемо рекомендацію, яку потім не зможемо виконати".
"Ми не будемо погоджуватися абсолютно на все, а підходитимемо до цієї ситуації реалістично, виходячи з наших можливостей і найбільш нагальних проблем. Нагальність проблеми – це буде основний пріоритет", - додав Н.Кульчицький.
У Женеві представник Росії Олексій Колесніков привітав "ухвалення Україною закону про основи державної мовної політики, який сприяє консолідації українського суспільства".
Російська делегація запропонувала Україні проводити правову просвіту населення, укріплювати толерантність суспільства і "вживати заходи з недопущення інтеграції націоналістичних ідей в політичні платформи громадських організацій".
Представниця США Кім Д'Орія-Вазіра висловила розчарування тим, що Україна не виконала деякі рекомендації, висловлені під час попередньої сесії УПО у 2008 році.
"Ми занепокоєні погіршенням ситуації з фундаментальними свободами та верховенством права і поширенням корупції,… політично мотивованими переслідуваннями та ув’язненням опозиційних політиків", - сказала вона.
Серед позитивів США відзначили реформування кримінальних процедур в Україні та ухвалення законодавства про громадські організації та протидію торгівлі людьми.
Фінальний звіт зі всіма рекомендаціями буде готовий у понеділок, 29 жовтня.
Універсальний періодичний огляд – це новий механізм моніторингу прав людини, в рамках якого кожна зі 193 країн, що входять до ООН, раз на чотири роки звітує перед іншими країнами про дотримання прав людини.
Вперше Україна пройшла процедуру УПО в 2008 році.
