Підпишіться на нас в Google
Нобелівську премію з хімії у 2026 році присудили французькому науковцю Анрі Б. Кагану та японському вченому Кенсо Соаї за відкриття "нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі". Про це повідомили організатори премії.
"Деякі молекули, зокрема амінокислоти, існують у двох варіантах, які є дзеркальними відображеннями одна одної. Однак у живих організмах міститься лише один із цих дзеркальних варіантів. Як могла виникнути така хімічна асиметрія – тривалий час було загадкою для хіміків.
Анрі Б. Каган та Кенсо Соаї отримали Нобелівську премію з хімії 2026 року за відкриття розв'язання цієї загадки", – йдеться на сайті премії.
У чому суть відкриття
Хімія живих систем є гомохіральною. Цей термін походить від грецьких слів "однаковий" і "рука". Він описує ситуацію, коли молекули, зокрема амінокислоти, можуть існувати у двох дзеркальних формах, але лише одна з них здебільшого входить до складу білків у клітинах.
Упродовж тривалого часу вчені намагалися зрозуміти, як виникає така гомохіральність. Під час хімічних реакцій, у результаті яких утворюються дві дзеркальні молекули, зазвичай виникала рівна кількість обох форм.
Водночас хіміки прагнули навчитися отримувати лише одну з них, оскільки саме певна форма молекули може забезпечувати бажаний ефект під час взаємодії з живими організмами, зокрема у фармації.
Відкриття Кагана та Соаї дозволили дослідникам керувати хімічними реакціями таким чином, щоб вони призводили до гомохіральності.
"Анрі Каган і Кенсо Соаї розв'язали хімічну загадку, що існувала понад століття: як гомохіральність може виникати спонтанно. Розроблені ними хімічні реакції вражають", – зазначив голова Нобелівського комітету з хімії Гайнер Лінке.
Як науковці наблизилися до розгадки
Перший крок до розгадки у 1986 році зробив Анрі Каган, відкривши новий спосіб керування хімічними реакціями. Це дозволило отримати більший надлишок одного з дзеркальних ізомерів, ніж раніше вважали можливим.
У 1995 році Кенсо Соаї опублікував працю, в якій описав першу в історії хімічну реакцію, здатну забезпечити гомохіральність.
Остаточного успіху вчений досяг у 2003 році завдяки реакції, у результаті якої утворився лише один із двох дзеркальних ізомерів. Раніше нікому не вдавалося досягти такого результату, крім самих живих організмів.
"Завдяки Анрі Кагану та Кенсо Соаї тепер ми знаємо, як виникає гомохіральність. Їхні відкриття відіграли вирішальну роль для хіміків, які розробляють реакції для виробництва фармацевтичних препаратів", – підкреслили в Нобелівському комітеті.
Нобелівська премія - останні новини
Як повідомляв УНІАН, Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили науковцю Френсісу Гальзену. Ученого нагородили "за вирішальний внесок у діяльність нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження".
