
Діти, які ростуть на фермах і контактують із мікроорганізмами від корів, значно рідше страждають на астму, алергії та екзему. Про це повідомляє Science Alert з посиланням на нове дослідження німецьких вчених.
Науковці визначили дев'ять видів бактерій, які можуть пояснювати так званий "ефект ферми" – явище, коли діти з сільської місцевості значно рідше стикаються з алергічними захворюваннями, ніж їхні однолітки з міста.
Про необхідність контакту з мікроорганізмами для правильного розвитку імунітету дослідники говорять уже не одне десятиліття. Ця теорія отримала назву "гігієнічна гіпотеза" – вона з'явилася після того, як науковці помітили різке зростання випадків алергій, астми та сінної лихоманки в розвинених західних країнах, тоді як серед дітей, які виросли на фермах, такої тенденції не спостерігалося.
"Дівчата й хлопці, які ростуть на фермах і контактують із більшим розмаїттям мікроорганізмів, набагато рідше стикаються з цими проблемами", – пояснив епідеміолог Маркус Еге з Інституту профілактики астми й алергій Helmholtz Munich.
Тепер команда вчених стверджує, що змогла визначити конкретні бактерії, які лежать в основі цього ефекту. Серед них – Romboutsia timonensis та Glutamicibacter arilaitensis.
Для дослідження вчені проаналізували зразки пилу з матраців 1018 школярів із сільських громад на півдні Німеччини, а також взяли проби повітря з корівників на фермах, де мешкали 47 дітей із цієї групи.
Виявилося, що дев'ять "захисних" видів бактерій становили 6% від загальної кількості мікроорганізмів у пилу з матраців, тоді як у корівниках їхня частка сягала 25%. Діти, які найбільше контактували з цими мікроорганізмами – особливо ті, хто мешкав на фермах, – мали значно нижчий ризик розвитку астми в дитинстві.
Бактерії походять із кишківника корів і потрапляють у гній тварин. Звідти вони можуть підніматися в повітря корівника разом із пилом. Діти, які проводять час поруч із коровами, вдихають ці мікроорганізми, а потім переносять їх у власні домівки – саме тому сліди бактерій знайшли й на дитячих матрацах.
Ключову роль, за словами дослідників, відіграє саме рівень контакту з бактеріями. Мікроорганізми виробляють метаболіти, які активують рецептор AhR, що впливає на роботу імунної системи та експресію генів.
"Високий рівень активації AhR шкідливий, тоді як помірний рівень – той, що виникає, наприклад, при вдиханні бактеріальних метаболітів у корівнику, – є корисним", – пояснили автори дослідження.
За їхніми словами, помірна активація цього рецептора запускає потужну протизапальну реакцію, яка й може запобігати розвитку астми та алергій.
"У нашому новому дослідженні ми можемо навести набагато переконливіші аргументи, адже змогли ідентифікувати окремі складові запропонованого причинного ланцюга: самі бактерії, відповідні мікробні метаболіти та людські рецептори", – уточнив Маркус Еге.
Водночас автори наголошують, що потрібні додаткові експерименти, аби встановити точні механізми виникнення "ефекту ферми". Оскільки дослідження є спостережним, воно демонструє сильний зв'язок, але не може остаточно довести, що саме контакт із цими мікроорганізмами є прямою причиною захисного ефекту.
Інші цікаві дослідження
Раніше УНІАН писав, що регулярні походи в кіно, театри та музеї можуть подовжити життя. За даними дослідників із Токійського наукового інституту в Японії, у людей з високим рівнем культурної активності фізіологічний вік виявився в середньому на три роки меншим, ніж у тих, хто рідко відвідує подібні заходи. Науковці проаналізували дані майже 1900 дорослих і встановили, що кожен додатковий бал у показнику культурної активності знижував біологічний вік на 31 день. За словами авторів дослідження, ефект від таких активностей можна порівняти з регулярними фізичними навантаженнями.