Підпишіться на нас в Google
Російський флот продовжує розвивати дизель-електричні підводні човни класу "Лада", які спочатку планувалися як заміна старішим субмаринам класу "Кіло". Водночас проєкт зіткнувся з серйозними проблемами ще на початковому етапі, а одна з головних особливостей сучасної версії полягає у відсутності системи повітронезалежної енергетичної установки. Про це пише 19FortyFive.
Розробка підводних човнів класу "Лада" розпочалася ще у 1980-х роках, наприкінці існування Радянського Союзу. Проєкт створювало конструкторське бюро "Рубін" під керівництвом головного конструктора Юрія Кормилицина.
Нові субмарини задумувалися як дизель-електричні: дизельна установка мала виробляти електроенергію, а рух забезпечували електродвигуни.
Головний човен проєкту – "Санкт-Петербург" – заклали у 1997 році, а до складу флоту він увійшов у 2011-му. Однак уже через рік російські військові виявили, що субмарина суттєво не відповідає встановленим вимогам. Після цього програму призупинили, а конструкцію почали переглядати.
"Санкт-Петербург" згодом використовували як випробувальний корабель для нових технологій. У 2024 році його остаточно вивели з експлуатації та утилізували.
Після доопрацювання проєкту російське Міністерство оборони заявило про намір придбати дев’ять підводних човнів класу "Лада".
Чим оснащені "Лади"
За даними 19FortyFive, вдосконалений варіант "Лади" має водотоннажність 1765 тонн, тоді як у підводних човнів класу "Кіло" цей показник становить 2350 тонн.
Довжина субмарини – 236 футів, а екіпаж складається з 35 офіцерів і військовослужбовців.
Підводний човен може розвивати швидкість до 21 вузла та має дальність плавання 7400 морських миль.
"Лада" оснащена шістьма торпедними апаратами калібру 533 мм. Вони можуть використовуватися для запуску крилатих ракет "Калібр" та протикорабельних ракет П-800 "Онікс".
На човнах також встановлена бойова система "Літій", яка значною мірою спирається на автоматизацію, що дозволяє використовувати менший екіпаж.
Окрему увагу під час розробки приділили зниженню шумності. Корпус і гвинти спроєктували так, щоб зменшити кавітацію та гідродинамічний шум. Обладнання встановлене на амортизувальних основах, а корпус має гідроакустичне покриття та звукопоглинальні елементи.
Головна проблема – відсутність повітронезалежної установки
Спочатку "Лада" мала отримати систему повітронезалежної енергетичної установки, яка дозволила б звичайному підводному човну довше залишатися під водою та працювати тихіше порівняно з традиційною дизель-електричною системою.
Однак сучасні субмарини цього класу такої системи не мають. Замість неї використовується традиційна енергетична система.
Як зазначає 19FortyFive, причиною відмови від запланованої технології стали технічні затримки. При цьому навіть російські джерела по-різному оцінюють перспективи появи повітронезалежної установки на майбутніх човнах класу "Лада".
Росія продовжує будівництво
Після модернізації проєкту будівництво підводних човнів продовжилося. Другий човен класу "Лада" – "Кронштадт" – увійшов до складу флоту у 2024 році, а третій – "Великі Луки" – у 2025-му.
Ще три субмарини наразі будують на "Адміралтейських верфях" у Санкт-Петербурзі. Очікується, що загальна кількість човнів класу "Лада" у перспективі становитиме дев’ять.
