Підпишіться на нас в Google
Перо птаха, якого з’їв динозавр 66 мільйонів років тому, може допомогти відповісти на одну з найбільших загадок науки. Нещаслива доля цього птаха дала змогу зберегти найкращий з відомих зразків пера з часів динозаврів - воно вціліло у вигляді скам’янілості в посліді динозавра, пише The Independent.
Дослідивши це перо, науковці знайшли підказки, які допомагають пояснити, чому саме птахи стали єдиною групою динозаврів, що пережила масове вимирання, спричинене падінням величезного астероїда.
"Це неймовірно красиве, чудово збережене перо, знайдене в абсолютно несподіваному місці. Дуже цікаво, що воно може допомогти нам відповісти на це величезне питання палеонтології", – сказала Джінгмай О’Коннор, провідна авторка нового дослідження та кураторка викопних рептилій у польовому музеї Чикаго.
Йдеться, що найдавнішим відомим птахом вважається археоптерикс, який жив близько 150 мільйонів років тому. Птахи продовжували еволюціонувати та існувати поряд з іншими динозаврами майже 100 мільйонів років.
Однак після зіткнення Землі з астероїдом 66 мільйонів років тому вимерли майже всі динозаври, зокрема більшість птахів. Вижила лише одна група – Neornithes. Саме від її представників походять усі сучасні птахи. Чому вдалося вижити саме цій невеликій групі, залишається однією з найбільших загадок палеонтології.
"Наскільки мені відомо, ніхто раніше не здогадувався шукати пера або досліджувати їх у копролітах, тому цей проєкт був надзвичайно цікавим", – зазначила О’Коннор.
Скам’янілість знайшли у 2016 році, коли співавтор дослідження, опублікованого в журналі Current Biology, Девід ДеМар-молодший проводив польові роботи на північному сході штату Монтана.
"Я повз по кам’янистому виступу, збираючи скам’янілості риб, коли натрапив на темний червонувато-коричневий фрагмент розміром приблизно з половину м’яча для гольфу. Я підняв його та розглянув поверхню через лупу. І тоді не міг повірити власним очам – переді мною було крихітне скам’яніле перо. Я обережно сподівався, що знахідка справді важлива, оскільки пір’я досі не знаходили у формації Гелл-Крік, хоча її досліджують уже понад 150 років", – розповів він.
Науковці дослідили мінеральний склад скам’янілості та зробили її комп’ютерну томографію.
У ній виявили кілька пір’їн, крихітні лусочки риби гар і кістки ніг птаха з групи гесперорнітіформів.
Пояснюється, що гесперорнітіформи були близькими родичами Neornithes – групи птахів, яка пережила масове вимирання і представники якої живуть сьогодні. Однак самі гесперорнітіформи до Neornithes не належали.
Деякі науковці припускають, що гілка Neornithes вижила завдяки тому, що її представники мешкали поблизу води, яка могла захищати їх від наслідків масового вимирання.
Проте гесперорнітіформи також мешкали біля водойм, але вимерли. Це свідчить про те, що існувала інша причина, яка пояснює, чому саме Neornithes стали єдиною групою птахів, що пережила катастрофу.
"Ми вважаємо, що тип пір’я, яке мали ці птахи, та/або спосіб, у який вони його змінювали під час линьки, могли бути однією з основних причин вибіркового характеру масового вимирання наприкінці крейдяного періоду – тобто пояснювати, чому одні птахи вимерли, а інші вижили", – сказала О’Коннор.
Схоже, за її словами, пір’я деяких із цих пірнаючих птахів уже мало сучасний вигляд і було водонепроникним. Водночас вони мали дрібніше, пухнасте й примітивне пір’я на тілі, яке науковці пов’язують з динозаврами та енанціорнісами.
Грег Вілсон Мантілла, професор Вашингтонського університету та співавтор дослідження, вважає його результати важливими, оскільки скам’янілості птахів трапляються не часто, а їхнє пір’я зберігається ще рідше.
За його словами, саме такі знахідки дають науковцям важливу інформацію про еволюцію ключових особливостей біології птахів.
"До того ж ці пташині пера, знайдені всередині великої скам’янілої купи динозавра, дають нам неймовірне уявлення про взаємодію хижаків і здобичі 66 мільйонів років тому", – зазначив Мантілла.
Пошуки динозаврячих слідів
Нагадаємо, науковці у формації Гелл-Крік на південному заході Північної Дакоти знайшли перший слід дорослого тиранозавра, що дає уявлення про те, як пересувався цей хижак. Слід довжиною приблизно 7 метрів складається з чотирьох трипальцевих відбитків. Кожен відбиток має довжину приблизно 0,9 метра.
