Підпишіться на нас в Google
Прогнози щодо перспектив України у війні за останні тижні стали значно похмурішими. Як пише The Washington Post, Київ потерпає від повітряних ударів та стикається з гострою нестачею коштів, хвилею звинувачень у корупції, новими внутрішньополітичними розколами та дедалі більшою втомою серед міжнародних прихильників України – навіть попри те, що адміністрація президента США Дональда Трампа нині докладає зусиль для відновлення мирних переговорів, які тривалий час були призупинені.
Як йдеться у публікації, на тлі постійних російських атак найбільше занепокоєння викликають дві проблеми: нестача перехоплювачів для протиповітряної оборони та несподіваний дефіцит оборонного бюджету в розмірі 27 мільярдів доларів, який, за словами українських чиновників, необхідно покрити до кінця року.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що РФ наразі виробляє 140 балістичних ракет на місяць. З кінця серпня на українську столицю обрушився шквал ракет і дронів, а засоби ППО, як наголошують у виданні, дедалі менше здатні захистити її населення.
Щоб перехоплювати ці ракети, за словами Зеленського, Україні знадобилося б співвідношення 2:1 – 280 перехоплювачів. Він також заявив, що просить у США та європейських країн сотні таких перехоплювачів "на майбутні важкі, холодні місяці".
Європейські країни протягом усієї війни надавали Україні засоби протиповітряної оборони, але неохоче скорочували власні запаси через побоювання за власну оборону на тлі глобального дефіциту.
"Заклик Зеленського щодо постачання перехоплювачів пролунав на тлі бюджетної кризи в його країні, яка спричинила серйозні суперечки між Україною та європейськими державами, що стали головним джерелом фінансування України після того, як Трамп припинив пряму допомогу з боку США на початку свого другого терміну", - йдеться у публікації.
Останніми тижнями Росія також наростила виробництво та застосування реактивних дронів, які здатні ефективніше обходити українську протиповітряну оборону.
Дефіцит українського оборонного бюджету занепокоїв Європу
Новина про дефіцит оборонного бюджету України збентежила європейських чиновників, які вважали, що пакет у розмірі понад 100 мільярдів доларів майже повністю покрив бюджетні потреби Києва на цей та наступний роки.
Як зазначається, це особливо складний момент для Брюсселя, оскільки Європейський Союз зараз активно веде переговори щодо свого масштабного багаторічного бюджету, тоді як націоналістичні політичні партії, скептично налаштовані щодо України, набирають популярності. "Альтернатива для Німеччини" (AfD), яка цього місяця посіла перше місце на важливих регіональних виборах, і французьке "Національне об’єднання" виступають проти подальшого фінансування України.
"Україна повинна підійти до справи серйозно, вжити реальних заходів економії та навести лад у роботі [парламенту]. Немає часу на внутрішні ігри. Вони повинні виконати всі вимоги, щоб отримати наступні виплати від ЄС та МВФ", - заявив виданню високопоставлений європейський дипломат.
Що кажуть експерти
Чиновники та економісти наполягають, що дефіцит був спричинений переважно зростанням витрат на тривалу війну, що ведеться з використанням сучасних технологій.
Гліб Вишлінський, український економіст, який очолює незалежний аналітичний центр "Центр економічної стратегії", зазначив, що наприкінці червня між Києвом та його міжнародними партнерами було досягнуто порозуміння щодо того, що Україна зіткнеться з великим бюджетним дефіцитом у 2027 році, але не у 2026-му.
Згідно з даними, опублікованими Кільським інститутом, який відстежує військову та фінансову допомогу Україні, загальний обсяг військових асигнувань у першому півріччі 2025 року становив близько 26,1 млрд доларів, тоді як у першому півріччі 2026 року ця цифра знизилася до приблизно 19,6 млрд доларів.
Вишлінський також дорікнув міжнародним партнерам України, порівнявши переговори щодо бюджету з "турецьким базаром… де покупець хоче заплатити якомога менше, але товар постійно змінюється".
"Усі очікували, що кредит від ЄС покриє всі потреби України. Але цього не сталося. Вони хочуть витратити якомога менше грошей", – сказав він.
Орися Луцевич, керівниця Українського форуму в лондонському аналітичному центрі Chatham House, вказала на затримку з виділенням міжнародної допомоги, зазначивши, що йдеться щонайменше про кілька мільярдів доларів.
"Ситуація набагато складніша, ніж просто дефіцит. Українська економіка вже перебуває під величезним тиском через падіння експорту зерна та російські атаки на логістичні склади. Все це створює кумулятивний ефект", - додала вона.
Що може допомогти
Як зазначають автори, ЄС може достроково надати частину допомоги, запланованої на наступний рік, але це ризикує спричинити політичний спротив уже зараз, а також посилити тиск наступного року – у рік президентських виборів у Франції – щодо виділення ще більшої суми.
Наразі представники ЄС та України ведуть переговори, щоб визначити масштаби дефіциту та його причини.
"Ми співпрацюємо з Україною та МВФ, щоб з’ясувати нагальні потреби та план реформ, одночасно залучаючи додаткову міжнародну підтримку", – заявив газеті The Post комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс.
Деякі країни, зокрема Швеція, Польща та Іспанія, закликали знову розглянути пропозицію щодо фінансування України за рахунок заморожених російських активів, які зберігаються в Європі від початку вторгнення. Однак цей підхід досі викликає розбіжності.
План ЄС використати російські активи минулого року не вдалося реалізувати після того, як Бельгія, де зберігається більшість цих коштів, та інші країни, зокрема Італія, висловили занепокоєння щодо фінансової стабільності або можливих заходів у відповідь з боку Росії.
Витрати України на війну та урізання бюджетних видатків
Раніше агентство Reuters писало про те, що Україна витрачає на війну дедалі більше, тоді як Росія руйнує її економіку. Як йшлося у матеріалі, атаки РФ завдають шкоди інфраструктурі та промисловості, що призводить до скорочення надходжень до бюджету.
За словами міністра економіки України Олександра Кравченка, збитки, яких цього року зазнали інфраструктура та основні засоби внаслідок російських авіаударів, оцінюються майже в 10 мільярдів доларів. Водночас атаки та фактична блокада портів призвели до загальних економічних втрат, які становлять близько 1,5 процентних пунктів валового внутрішнього продукту.
Також повідомлялося, що Мінфін обмежує видатки і не виключає затримок зарплат. Відомство вже відтермінувало видатки, які не є першочерговими та не стосуються сектору безпеки й оборони та соціальної сфери.
Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що якщо ситуація не зміниться, зокрема депутати не ухвалять законопроєкти, яких вимагають міжнародні партнери, затримки зарплат можуть стати реальністю. У такому разі, за його словами, також може виникнути необхідність емісійного фінансування бюджету.
