Підпишіться на нас в Google
Президент США Дональд Трамп заявив, що українські удари по російській паливній інфраструктурі призвели до дефіциту дизельного пального в РФ. Він звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом припинити удари. При цьому очільник Білого дому запевнив, що ситуація, яка виникла, не пов’язана з Близьким Сходом, а відбувається через війну між Росією та Україною. Наскільки важливими для Києва є удари по ворожих НПЗ та чи варто погоджуватися на такі заклики в інтерв’ю УНІАН розповів Павло Нарожний, засновник БО "Реактивна пошта", військовий експерт.
Чи готова Україна, аби не псувати стосунки з Трампом, піти на припинення ударів по паливній інфраструктурі Росії?
Давайте спочатку розберемося, що нам дають ці удари по паливній інфраструктурі. До ударів у росіян був профіцит виробництва пального. 15-20% від власного виробництва вони могли експортувати без проблем, конкретно дизеля. Зараз у них дефіцит. І є різні оцінки розміру цього дефіциту. Називаються цифри від песимістичних - це 20%, до оптимістичних - це 60%, що їм не вистачає. Споживання у них там на рівні 120 000 т на добу. Тобто їм потрібна величезна кількість палива.
Якщо раніше вони заробляли гроші на експорті, і ці гроші йшли в бюджет, і, отже, на вбивство українців, то тепер їм треба гроші, щоб отримати дизель. А нюанс в тому, що в світі не так багато країн, у яких є профіцит генерації НПЗ. Зазвичай, всі ці нафтопереробні заводи розраховані на внутрішній ринок, і мало хто з країн експортує дизель. Єдина така країна - це Індія. Тепер беремо мапу і дивимося, як з Росії дістатися до Індії.
Тобто, або через Балтику, або через Новоросійськ відправляється танкер з сирою нафтою, три-чотири тижні він їде до Індії, там він розвантажується, на нього завантажуються нафтопродукти готові, дизель чи бензин, і все це діло їде назад в Росію. Тобто, вони спочатку з великою знижкою продають сиру нафту, а потім з величезною націнкою купують нафтопродукти. І таким чином із кишень російської армії вимивається величезна кількість коштів. Якщо цього не буде, всі ці гроші підуть на війну.
Найбільший удар по світовому ринку ціни на дизель на бензозаправках виник не через удари по Росії, а через перекриття Ормузької протоки. Тому що раніше за добу через Ормузьку протоку проходило 50-55 млн барелів, а тепер не проходить нічого, а єдиними замінниками Ормузької протоки є декілька нафтопроводів, які дають на добу до 10 млн барелів. І ціна підскочила на 30%. А звинувачують чомусь Україну.
Чи може Україна попросити чи отримати щось натомість від США після припинення ударів?
Попросити ми можемо дуже багато. У Штатів є ракети для Patriot у великих кількостях, які нам потрібні просто як повітря. У них є величезна кількість авіаційних боєприпасів, які вони можуть нам передати. Ще нам потрібні запчастини для F-16, самі літаки F-16 нам потрібні у великих кількостях, тому що ми останнім часом почали звертатися до наших союзників, до французів ми пішли по Mirage і так далі.
Якби у нас вистачало F-16, нам не потрібно було б більше створювати зоопарк літаків, ми б на F-16 літали, тому що не було з ними проблем.
У них є величезна кількість артилерійських боєприпасів, ті самі ATACMS, 155-й калібр, 105-й калібр, це все, що нам потрібно. Бронетехніка потрібна в величезних кількостях, яка також є в американській армії, ті самі "Хаммери". Нещодавно американський "Хаммер" врятував двох українських прикордонників, тобто бронетехніка врятувала життя людей від удару дронів. І це все нам потрібно. Тобто, попросити в Америки нам є що, але питання в тому, чи готова Америка на це піти, і головне, чи готові ми.
Тобто, я бачу ситуацію, ми кажемо: все, ми більше не б'ємо по російських нафтопереробних заводах, б'ємо по інших об'єктах ВПК, по експорту нафтопродуктів, а нам за це дають, скажімо, велику кількість "Хаммерів". Це не та ціна, за яку ми готові припинити. Росія за ці гроші, які заробляє на експорті нафтопродуктів, може виготовити, скажімо, 50 тисяч реактивних "Шахедів".
Я думаю, що питання дуже складне. Малоймовірно, що американці зможуть нам запропонувати щось таке, заради чого справді варто було б припинити удари.
Якщо Україна відмовиться, які важелі впливу можуть застосувати США по відношенню до України?
Ми критично залежимо від продажу боєприпасів, які зараз нам продають Сполучені Штати Америки. Patriot, HIMARS, 155-й калібр у величезних кількостях, це все американське озброєння. Це запчастини для F-16, запчастини для бронетехніки, яку нам поставили, запчастини для артилерійських систем. Ми від них критично залежимо. Це також і доступ до даних супутників. Тому я думаю, що важелів тиску у Сполучених Штатів на Україну багато.
А важелів впливу на Росію, щоб вона припинила удари нашої інфраструктури, а ми – у відповідь?
Важелів тиску на Росію не так багато. Товарообіг між Росією і Сполученими Штатами - мікроскопічний, здається, до 5 млрд доларів на рік, це і для Росії, і для Сполучених Штатів - копійки. Якимись санкціями затиснути не можуть. У них обговорюється законопроєкт щодо так званих "пекельних" санкцій: ним передбачено, що якщо хтось торгує з Росією, він отримує санкції від Сполучених Штатів. Це дійсно могло б чинити тиск на всю світову спільноту, і це дійсно абсолютно реально зараз. Але я думаю, що ймовірність прийняття такого закону - низька.
Трамп все ж таки буде якийсь тиск чинити, якщо Україна відмовиться припинити удари?
Думаю, що тиск буде в будь-якому випадку.
Народився у Сумах і виріс у цьому місті. У 1995 році почав працювати в ІТ-сфері. У 2003-му переїхав у Київ та працював у столиці на керівних посадах сфері ІТ, а також фінансів.
Почав волонтерську діяльність у 2013 році на Майдані під час Революції Гідності. У лютому наступного року почав допомагати Збройним силам України. Зокрема, у квітні 2014 року став співпрацювати з 27 Сумським реактивним полком. Потім допомагав різним артилерійським підрозділам з приблизно 40 військових частин.
Отримав почесні нагороди, зокрема, від Віктора Муженка, який був головнокомандувачем Збройних сил України з початку липня 2014 року до кінця травня 2019-го, 27 Сумської реактивної бригади, 406 окремої артилерійської бригади Військово-морських сил ЗСУ, 43 окремої артилерійської бригади та багатьох інших артпідрозділів.
