Як свідчить історія, у 2 столітті у Римі справді жила вдова Софія з доньками. Вона була християнкою, і вчила християнству своїх дітей. Однак в той час у Римі було поширене язичництво.
Почувши про відданість сім’ї християнству, імператор-язичник Адріан вирішив піддати дітей тортурам. Софія ж зазнала не менших мук, спостерігаючи за стражданням доньок та їх смертю.
Поховавши своїх дітей, жінка два дні не відходила від їх могил. На третій день її також не стало – так Софія возз’єдналася зі своїми доньками. За перенесені муки Віра, Надія, Любов та Софія були зараховані церквою до лику святих. Їх мощі з 777 року покояться у французькому Ельзасі, в церкві Ешо.
Читайте такожПрикмети і традиції на День святих Віри, Надії, Любові та Софії: чого не можна робити
Вважається, що 30 вересня не можна влаштовувати заручини, вінчання та весілля. Дівчаток, які народилися у цей день, прийнято називати іменами святих. Також існує прикмета – «після Віри, Надії і Любові починаються перші заморозки».
