Німців, фінів і американців лякають місцеві суди, корупція, посилення провладних бізнес-кланів і бідність населення, пише журнал «Корреспондент» від 19 липня 2013 р.
Експерти говорять, що сьогодні дуже багато українського бізнеса сконцентровано у владі на всіх рівнях. Зокрема, Гліб Простаков, заступник директора аналітичного центру Експертна рада, назвав одну із головних причин нездатності зарубіжних підприємств вижити в Україні - неможливість конкурувати з тими, хто сам і встановлює правила гри.
Видання додає, що при цьому вітчизняний бізнес освоїв хитру формулу рентабельності, навчившись балансувати між сплатою "корупційного податку" і прийнятним розміром прибутку. Економісти упевнені, що такі проблеми стосуються не лише роздрібної торгівлі, але й більшості сфер бізнесу.
Варто нагадати, що серед біженців від українських реалій - півтора десятки банків, включаючи німецький гігант Commerzbank (його українську дочку придбав мільярдер і друг Президента Вадим Новинський) і найбільший банк Європи, британський HSBC, представники якого ділилися з «Корреспондентом» планами вкласти рекордну для українського ринку суму в розвиток роздрібу в країні. Видання пише, що британці 11 місяців билися з владою за отримання базових дозволів для роботи в Україні, після чого підняли білий прапор і ретирувалися з ринку. Не змогли вижити в країні страхові компанії - бельгійсько-нідерландська Ageas та італійська Assicurazioni Generali, польський дистриб'ютор споживчої техніки Action S.А, одежний бренд Seppдlд фінської компанії Stockmann і навіть російський промисловий гігант Мечел.
У статті наголошується, що, хоча частково цей відплив обумовлений проблемами в материнських структурах підприємств і кризою окремих ринків, основні його причини криються у дуже несприятливому бізнес-середовищі в Україні.
Корупція, неможливість захистити свої інтереси в судах, нестабільність регуляторного середовища - ці особливості ведення бізнесу в країні особливо відчуваються у регіонах, озвучує симптоми хвороби Ганна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).
Видання нагадує, що при цьому за останні роки в Україну не зайшов жоден великий приватний інвестор, а приплив прямих інвестицій в перерахунку на душу населення за два роки скоротився з 143 дол. до 132 дол., що в рази менше, ніж у Чехії (1 тис. дол.) і Словаччині (660 дол.), а також Казахстані (776 дол.) і Росії (360 дол.).
Та й ці вкладення в Україну з натяжкою можна назвати іноземними інвестиціями: у 2012 році дві третини їх обсягу становили гроші з Кіпру, тоді як у більшості розвинених держав, за оцінками Міжнародного валютного фонду, офшори або не фігурують у п'ятірці головних інвесторів, або на їх частку припадає не більш як 5% вкладень.
Примітно, що якщо із статистики відняти кошти, що надходять з офшорних зон, то цифри припливу іноземних інвестицій в Україну будуть і зовсім мікроскопічними: не більш як 40 дол. на людину, що майже у 14 разів менше, ніж у середньому в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку, що включає 34 найрозвиненіших економіки світу (550 дол.).
