61% опитаних українців підтримують (34,5% повністю і 26,6% частково) ідею висування Україною вимог до Німеччини за злочини нацистського режиму.
Такі дані опитування, яке було проведене Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні 2021 року на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, оприлюднено сьогодні на прес-конференції.
Йдеться про масові страти мирного населення, військовополонених, підпільників і партизанів, бійців УПА, вивезення на примусову працю. Не підтримують таку ідею 31,5% опитаних. Ця ідея має підтримку абсолютної більшості у всіх макрорегіонах країни.
Також 55,3% опитаних підтримують (36,2% повністю і 19,1% частково) ідею висування Україною вимог до Росії за злочини сталінського режиму: депортації українців та кримських татар. Не підтримують 35,7%. Найбільше прихильників такого рішення у західних областях (66,7%), найменше – на Донбасі (33,5%).
Читайте такожОпитування показало, скільки українців підтримують вступ України до НАТОДиректор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович зазначає, що питання компенсацій зараз дуже часто піднімається, зокрема і нашими сусідами. За його словами, в Польщі у 2017 році під час опитування щодо того, чи підтримують поляки вимоги про компенсацію за злочини геноциду, вчинені нацистами проти польської нації, 68% відповіли, що так.
Дробович зазначив, що правляча партія Польщі "Право і справедливість" з 2017 по 2019 рік "дуже багато зусиль приклала для того, щоб підняти на високий політичний рівень питання про компенсацію Німеччини". "Більше того, спеціальна парламентська комісія працювала, яка навіть порахувала, скільки грошей німці мають виплатити полякам - 850 мільярдів доларів". За його словами, якщо говорити про Україну, то втрати її можуть переважати польські.
При цьому Дробович нагадав, що Греція також мала "конкретний фінансовий запит до Німеччини щодо компенсації ... - 339 мільярдів, і одним з головних аргументів було - компенсація за спалені села". Він наголосив, що не обов'язково Україні піднімати питання компенсації в "матеріальному аспекті - це можна робити, але не обов'язково це шлях України. Є й моральний аспект, де треба говорити про символічні практики, підтримку діалогових проектів, освітніх, дослідження архівів..."
Науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань зазначив, що, можливо, "українська влада та українська дипломатія буде думати, як скористатися цими цифрами чи для досягнення матеріальних репарацій, чи то якихось моральних компенсацій".
Повідомляється, що польовий етап дослідження тривав з 1 до 7 червня 2021 року. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Загалом в рамках дослідження було проведено 2003 інтерв’ю.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з дизайн-ефектом 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25 або 75%, 1,5% для показників, близьких до 10 або 90%, 1,1% для показників, близьких до 5 або 95%, 0,5% для показників, близьких до 1 або 99%.
Фінансування опитувань здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.
