Понад два роки триває кримінальне провадження щодо аграрія та бізнесмена Сергія Тарасова. За цей час сторона обвинувачення так і не передала справу до суду, натомість розслідування супроводжувалося відводами десятків слідчих і суддів, змінами підозр, невиконанням судових рішень та затягуванням процесуальних строків.
Захист заявляє: справа давно готова до розгляду по суті, однак саме слабкість доказової бази змушує обвинувачення утримувати її у стадії слідства. Фактичні дані, зокрема результати експертиз та аналіз тисяч земельних угод, не підтверджують висунутих обвинувачень, тоді як ключові фігуранти схеми фактично зникли з матеріалів провадження.
Про те, чому сторона захисту наполягає на негайному судовому розгляді, як процесуальні порушення стали системними і чому затягування справи працює виключно проти обвинувачення говоримо з адвокатом Сергія Тарасова – Гардецьким Олександром.
– У чому, на вашу думку, справжня проблема цього кримінального провадження?
Проблема полягає не в позиції захисту – вона чітка, сформована і готова до судового розгляду. Проблема в тому, що сторона обвинувачення за більш ніж два роки так і не спромоглася передати справу до суду. Це класичний індикатор слабкості доказової бази.
– Ви стверджуєте, що фактичні дані не підтверджують обвинувачення. Про що йдеться конкретно?
Ми оперуємо цифрами, а не припущеннями. З понад 2200 земельних ділянок, придбаних у 2017–2020 роках уповноваженими співробітниками I&U Group, лише щодо 19 ділянок – це менше 1% – було встановлено використання підроблених нотаріальних документів. І ключове: у матеріалах провадження відсутні будь-які докази, що Сергій Тарасов або працівники I&U Group знали про підроблення чи брали участь у таких діях. Це не оціночне судження – це прямий аналіз матеріалів справи.
– Тоді чому обвинувачення фокусується саме на Тарасові?
Це слушне питання, і воно не має юридичної відповіді. Фактичний організатор злочинної схеми, який діяв як представник за підробленими довіреностями, зникає з матеріалів кримінального провадження. Його роль задокументована, але він не є об’єктом активного розслідування, а слідство не демонструє зацікавленості у доведенні його відповідальності.
– Захист пов’язує це з можливою вибірковістю слідства?
Ми фіксуємо виключно факти. Особа, яка фактично організовувала схему, є бізнес-партнером дружини одного з керівників Національної поліції України. Водночас щодо нього існує понад 20 кримінальних проваджень за аналогічними фактами, які також не розслідуються або фактично заблоковані. На цьому тлі фокусування слідства виключно на власнику бізнесу виглядає не як пошук істини, а як свідоме перекладання відповідальності.
– Ви заявляєте, що процес затягується навмисно. Чому?
Тому що обвинувачення не готове до суду.
Визначені законом рамки досудового розслідування давно вичерпані. Стороні обвинувачення законом було надано чітко визначений строк – один рік для проведення досудового розслідування та збирання доказів для обґрунтованості підозри. Цей строк сплив у листопаді 2025 року, але жодного обвинувального акту за цей час до суду так і не направлено. Тож, це не випадковість і не технічна затримка – це наслідок відсутності переконливих доказів.
– Які ще ознаки цього ви бачите?
За час розслідування:
- відсторонено понад 30 слідчих за упередженість;
- відведено старшого групи прокурорів, який замість процесуального контролю фактично став співучасником порушень;
- щодо нього нині триває окреме досудове розслідування;
- десятки слідчих суддів заявили самовідвід;
- щодо суддів, які ухвалювали незаконні рішення, скарги розглядаються Вищою радою правосуддя, паралельно ведуться розслідування.
Це не ознаки стабільного й законного процесу. Це симптоми глибокої системної кризи конкретного провадження.
– Який висновок із цього робить захист?
За таких обставин подальше утримання справи на стадії досудового розслідування не має жодного процесуального сенсу. Єдине логічне пояснення – використання кримінального провадження як інструменту тиску на Сергія Тарасова та свідоме затягування процесу через слабкість позиції сторони обвинувачення, яка не готова до судового розгляду.
– Яка позиція захисту на цьому етапі?
Наша позиція послідовна: ми за суд. За розгляд справи по суті, за дослідження доказів і за правову оцінку фактів. Саме цього обвинувачення уникає, і саме це найкраще демонструє реальний стан їхньої позиції.
