Вчені зробили прорив у розумінні еволюції тварин, відшукавши момент, коли на умовному "Дереві життя" тварини вперше поділилися на два окремі види. Як пише Popular Mechanics, еволюційний розкол стався приблизно 600 мільйонів років тому, давши старт сучасному біологічному різноманіттю на планеті.
Дослідники зазначають, що колись давно перша на планеті тварина розділилася на два окремі види – предка майже всіх сучасних тварин і його "сестру" чи "брата". Ця сестра/брат є предком лише однієї групи сучасних тварин.
Протягом десятиліть біологи сперечалися, хто саме був першим "відгалуженням" від спільного предка всіх тварин. Основними кандидатами називалися губки та гребінчасті медузи – прості водні організми з давнім походженням.
Нове дослідження застосувало інноваційний підхід: замість порівняння лише наборів генів науковці проаналізували їх розташування на хромосомах. Виявилося, що у гребінчастих медуз і близьких одноклітинних родичів, які не є тваринами, 14 ключових груп генів розташовані в однакових хромосомах. Натомість у морських губок ці самі гени присутні лише у семи однакових хромосомах, тобто еволюційно губки стоять далі від одноклітинних предків, ніж гребінчасті медузи.
Таким чином, саме гребінчасті медузи виявилися першою гілкою тваринного світу, тією самою загубленою "сетрою" чи "братом" предка усіх сучасних тварин. Нині ці медузи у генетичному плані є максимально віддаленими від решти тварин на планеті, бо їхній предок був першим, хто відокремився від спільного "дерева життя".
Це відкриття не лише ставить крапку в багаторічній науковій дискусії, а й змінює підхід до вивчення еволюції складних ознак. Гребінчасті медузи тепер вважаються "сестринською" лінією для всіх інших тварин, а їхні особливості – зокрема елементи нервової системи – можуть бути не примітивними залишками, а результатом незалежних еволюційних інновацій.
У ширшому сенсі результати дослідження відкривають нові можливості для аналізу еволюції життя, показуючи, що структура геному може бути ключем до розв’язання фундаментальних біологічних питань.
Інші новини науки
Як писав УНАН, опанування вогню не лише стало першою технологією людини і запустило розвиток культури, але також, ймовірно, зіграло важливу роль у формуванні нашої імунної системи.
Вчені з'ясували, що опіки спричиняють унікальну імунну реакцію, яка захищає шкіру від інфекцій. Постійна взаємодія з вогнем протягом мільйонів років могла стимулювати еволюцію генів, відповідальних за відновлення шкіри, чутливість до болю та утворення рубців, підвищуючи виживаність наших предків після частих опіків.
