Гранований стакан – річ у Радянському Союзі знакова. Зустріти його можна було скрізь: від їдальні до вагона поїзда. На кухні він заміняв найрізноманітніші ємності, в тому числі мірний стакан.
Але незважаючи на його відому функціональність, далеко не всі знають, скільки граней у стандартного гранованого стакана і що вони означають. Саме в цьому і розберемося в даній статті.
Скільки граней у гранованого стакана СРСР – вершина побутового функціоналізму
Історія склянки почалася в першій половині XX століття. Найпопулярніша версія про те, хто придумав грановану склянку, приписує її створення скульптору Вірі Мухіній, автору "Робітника і колгоспниці". Нібито, вона допомагала розробити форму склянки для серійного виробництва.
Якщо вас цікавить, чому склянка має 16 граней, то ми ще повернемося до цього питання трохи нижче.
Головне завдання у новації було просте: потрібний був недорогий, міцний і універсальний посуд для громадського харчування, армії, поїздів і повсякденного вжитку. Звичайні склянки часто билися і погано трималися на лотках. Грані вирішили відразу кілька проблем: робили склянку міцнішою, не давали їй вислизнути з рук і економили місце на складах.
Але мало хто знає, що СРСР як такий з'явився набагато пізніше, ніж гранований стакан, – історія останнього сягає ще XVIII–XIX століть у Царській Росії. Тому не можна сказати, що його винайшли. Швидше, його форму зробили стандартом. Саме радянський стакан став зразком і з'явився в кожній родині.
Згодом, практична форма склянки породила безліч легенд про те, чим пояснюється різна кількість граней у різних екземплярів: 12, 14, 16, 18 і 20. Але навіщо насправді були потрібні всі ці види?
Скільки граней у склянки Мухіної – міркувати не доводиться
Варіацій гранованого стакана безліч, тому й не дивно, що люди плутаються в кількості граней. Зазвичай на радянському стакані 16 граней – це найвідоміший варіант. Саме його і пов'язують з Мухіною.
Але все ж чому у гранованого стакана – 16 граней? Пояснень цьому є аж два: по-перше, грані працювали як ребра жорсткості і 16 було близько до оптимального числа, роблячи скло найбільш міцним, а по-друге, число 16 символізувало кількість союзних республік в 1940-х роках (з урахуванням Карело-Фінської РСР).
Іноді можна було знайти склянки з 14 гранями – їх робили рідше, і вважалося, що це більш старі або прості моделі. Що означають 14 граней на радянській склянці?
Ніякого особливого сенсу в цих 14 гранях (всупереч всіляким міфам) не було: кількість залежала від технології виробництва і вимог до міцності.
Був і особливо цінний гранований стакан – 20 граней, що дозволяли робити скло тоншим, а радіус – більшим, зберігаючи міцність обідка. Такі варіанти виглядали більш витонченими і коштували в два рази дорожче звичайних, але зустрічалися нечасто і вироблялися невеликими партіями.
Нарешті, звернемося до практичної сторони. Якщо ви не знаєте, скільки граней у 200-грамовій склянці, їх можна підрахувати самостійно. Але швидше за все це стандартна модель з 16 гранями, оскільки кількість граней і місткість склянки не були пов'язані.
Найпопулярніший вид склянки мав об'єм 200 мл на обідку (т.зв. анюткіним пояском) і 250 мл, якщо налити до країв, 105 мм у висоту і 73 мм у діаметрі.
Якщо ж вас цікавить саме, скільки мл в гранованій склянці – у нас якраз нещодавно вийшов про це матеріал.
