
Якщо політичне рішення про передачу Україні ліцензії на виробництво ракет для Patriot, оголошене президентом США Дональдом Трампом на саміті НАТО, буде втілено в життя, то Україна стане третьою країною у світі, яка бере участь у цьому виробництві. Наразі ракети випускають лише самі США та Японія.
Як повідомляється в матеріалі Deutsche Welle, тепер необхідно досягти угоди на урядовому рівні, і лише потім можна буде співпрацювати на рівні оборонних компаній.
При цьому виникає питання, чи висуне президент США додаткові політичні вимоги. Зокрема, як зазначив виданню Олександр Хара з українського "Центру оборонних стратегій", чи не буде вимог щодо компромісів із Росією перед видачею ліцензій.
А Ігор Рейтерович із Київського національного університету імені Тараса Шевченка сказав, що зараз це символічний жест і послання РФ. За його словами, США продемонстрували Росії, що не збираються кидати Україну. При цьому те, що в майбутньому Україна випускатиме ракети для Patriot, вже зараз є попередженням для Росії.
Україна та НАТО
Також видання пише про те, що відсутність обговорення в Анкарі вступу України до НАТО була зумовлена позицією Трампа. Ще до вступу на посаду він дав зрозуміти, що виступає проти цього. Олександр Хара зазначив, що, незважаючи на це, Україні не варто відмовлятися від своєї стратегії. І в майбутньому Україна має стати частиною системи колективної безпеки в Європі, оскільки в довгостроковій перспективі Україна не зможе стримувати Росію самотужки.
Складнощі з виготовленням ракет для Patriot в Україні
Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків, навіть у налагодженому виробництві технологічні процеси виготовлення ракет для Patriot займають близько 24 місяців. Це пов’язано з тим, що в процесі постачання компонентів та виготовлення задіяно близько 400 компаній, і всі постачальники повністю завантажені.
При цьому, за словами Трампа, Україна має достатній технічний потенціал для виробництва сучасних систем ППО. Однак поки що невідомо, яку саме модифікацію дозволять виробляти Україні – старішу PAC-2 чи сучаснішу PAC-3. Саме остання є найефективнішою проти російських балістичних ракет, проте її виробництво значно складніше.