Кім Чен Ин передумав розмовляти із керівництвом Південної Кореї, а його зустріч і розмова з президентом США Дональдом Трампом опинилася під загрозою зриву. Причиною тому стали спільні військові навчання США та Південної Кореї, які змусили північнокорейського лідера загальмувати переговорні процеси. Проте, думаю, що Північна Корея використала факт спільних військових навчань суто як привід. Адже такі заходи як навчання плануються і готуються заздалегідь, і відмова від проведення таких навчань стала б цілою подією. Тож американці та південні корейці їх таки провели.
Кім Чен Ин використав цю подію як привід, щоб посилити свої переговорні позиції. Адже ті домовленості, які готуються до підписання Трампом і Кім Чен Ином, містять положення, які у північнокорейського лідера можуть викликати сумніви. Одним із таких пунктів, думаю, є американські гарантії безпеки особисто Кім Чен Ина. І тут у нього є підстави для сумнівів, адже американці не вперше дають комусь якісь гарантії, проте дуже часто вони не дотримуються взятих на себе зобов’язань і відмовляються від цих гарантій, якщо це в їхніх інтересах.
Це — історична подія, в якій зацікавлені обидві сторони. Вони розуміють ціну цих переговорів і ціну відмови від них
Тому, напевно, так само, як Трамп спочатку піднімав планку, накручував войовничу риторику і залякував Північну Корею, а потім знизив градус і пішов на компроміс, тепер вирішив вчинити Кім Чен Ин, використавши таку саму тактику.
Проте, думаю, що переговори між Трампом і Кім Чен Ином відбудуться, не дивлячись ні на що. Це — історична подія, в якій зацікавлені обидві сторони. Вони розуміють ціну цих переговорів і ціну відмови від них. Та все-таки більшою мірою цей контакт потрібен Північній Кореї, а не Америці. Тому що КНДР потрібно якось продовжувати життя, а зараз в цій країні вкрай непроста соціально-економічна ситуація. А США, як гегемон світової політичної системи, в принципі, можуть собі дозволити проводити будь-яку політику щодо Північної Кореї, навіть найжорсткішу. Натомість у Пхеньяну таких можливостей немає, бо КНДР і так зараз перебуває в ізоляції, а якщо ця ізоляція буде зберігатися, це буде дуже небезпечно для країни. Так, зараз КНДР тримається і буде готова триматися ще, але тільки за рахунок обмеження і погіршення соціальної ситуації (а вона і так уже жахлива).
Кім Чен Ин навряд чи піде на повне ядерне роззброєння КНДР, враховуючи досвід інших країн
Хай там як, але ризик того, що ядерне роззброєння Корейського півострову закінчиться, навіть не розпочавшись, на сьогодні все-таки зберігається. Ні в кого немає сумнівів у тому, що цей процес не може йти без проблем, тому що це об’єктивно непроста ситуація. Але шанс на те, що процес таки піде, нехай і непросто, і з ускладненнями, і з загостренням проблем, є. Мені здається, що ситуація зрушиться з мертвої точки і буде досягнутий позитивний результат. Нехай і не зовсім той, на який розраховують американці. Нехай компромісний або паліативний варіант рішення, але прогрес там буде.
Проте зауважу, що Кім Чен Ин навряд чи піде на повне ядерне роззброєння КНДР, враховуючи досвід інших країн, у тому числі України. На це розраховувати точно не варто. Але на істотне обмеження ядерних запасів, припинення подальших ядерних розробок та контроль, думаю, КНДР погодиться.
Павло Рудяков, директор інформаційно-політичного центру «Перспектива», експерт із міжнародних питань
