У публікації називається «оптова» ціна досьє з базовими даними про одного користувача - 0,0005 долара США.
По темі: У США відкрили справу на автора витоку про роботу спецслужб
У таку підбірку входить інформація з ім'ям, статтю, віком та місцем розташування людини, повідомляє Lenta.ru.
За інформацією видання, на ринку вартість таких досьє змінюється залежно від важливості зібраних даних. Наприклад, за досьє на більш «важливу» у власному колі людини в середньому доведеться заплатити в півтора рази більше. За дані про доходи та історії покупок людини зацікавлені особи платять у два рази більше, тобто близько 0,001 долара. За даними газети, повну підбірку даних про людину можна купити не більше ніж за долар.
The Financial Times у приклад наводить компанії, які відкрито ведуть таку діяльність. Зокрема, поєднання імені та поштової адреси хворого на рак або діабет компанія LeadsPlease.com продає за 26 центів, а також пропонує великі знижки при «оптових» закупівлях. За словами самої компанії, дані вона отримує безпосередньо від користувачів.
В іншому прикладі наводиться список клієнтів компанії ALC Data, яка продає дані про користувачів, сортуючи їх за платоспроможністю і якістю кредитної історії. Послугами ALC Data користувалися такі компанії, як оператор зв'язку Sprint Nextel і компанія TXU Energy. Також ALC Data пропонує інформацію про породіль, оскільки у компанії є офіційна інформація про більшість народжених у США дітей.
Своєю публікацією The Financial Times закликала читачів звернути увагу на прогалини в законодавстві про особисті дані. Як підкреслила газета, часто діяльність із збирання і продажу даних користувача є законною. Зокрема, медичні дані можна передавати третім особам, якщо через них не можна встановити особистість людини.
Останнім часом в США тема захисту особистих даних активно обговорюється в суспільстві. Причиною цього стали публікації в пресі, в яких розповідалося, що спецслужби США за якимсь секретним рішенням суду мають право запитувати будь-які дані користувача у найбільших американських інтернет-компаній: Microsoft, Yahoo!, Google, Facebook, AOL, Skype і Apple.
Згодом компанії спростували підозри в передачі даних, а частина з них пообіцяла оприлюднити запити спецслужб, які вони отримували за останній час. Спецслужби США, у свою чергу, заявили, що вони діяли згідно закону, так як збирали інформацію тільки на тих користувачів, які не є жителями США і знаходяться за межами країни.
